Валютний рахунок і отримання гранту в іноземній валюті

Донори з ЄС, США чи агенцій ООН зазвичай платять у власній валюті, і гроші надходять SWIFT-переказом. Отримувачеві потрібен поточний рахунок в іноземній валюті в українському банку. Відкрити його можуть юридична особа, громадська чи благодійна організація і ФОП. Окремий порядок мають бюджетні установи: вони працюють через Казначейство або банки державного сектору, про це стаття про казначейське обслуговування.

Що дати донору і що спитає банк

Донорові потрібні назва власника рахунку латинкою точно так, як у банку, номер рахунку у форматі IBAN, SWIFT-код банку, а для доларових платежів часто й дані банку-кореспондента. Ці реквізити банк видає довідкою, і саме її варто пересилати, а не набирати вручну.

Коли кошти надійдуть, банк як суб'єкт фінансового моніторингу може попросити пояснити походження грошей. Тримайте напоготові грантову угоду з перекладом, лист про присудження, бюджет проєкту і статутні документи. Якщо назва платника в переказі не збігається з назвою донора в угоді, наприклад платить казначейство донора або адміністратор програми, попросіть у донора лист, який це пояснює.

Чи треба продавати валюту

Чинна редакція постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18, якою регулюється робота банків у воєнний час, вимоги про обов'язковий продаж валютних надходжень не містить. Грант можна тримати на рахунку у валюті й продавати частинами, коли потрібна гривня для зарплат і розрахунків з українськими постачальниками.

Обмеження стосуються зворотного руху. Пункт 14 постанови забороняє транскордонні перекази з України, крім переліку винятків. Серед них є розрахунки в межах проєктів і програм міжнародної технічної допомоги та прикордонного співробітництва, а також повернення коштів гранту грантодавцям, перелік яких у постанові вузький. Тому, якщо ви координатор і маєте переказувати частку іноземному партнеру, або якщо доведеться повертати невикористаний залишок, заздалегідь спитайте у свого банку, під який виняток підпадає платіж і які документи він попросить. Постанову змінюють часто, і відповідь торішнього листа може бути вже неактуальною.

Курс у бюджеті та звіті

Український бухгалтерський облік ведеться у гривні, а звіт донорові складається в його валюті, і ці дві системи дають різні цифри. В обліку з'являються курсові різниці: залишок на валютному рахунку перераховується за курсом НБУ, і різниця є доходом або витратою, яка не має стосунку до проєкту.

У звіті донорові діє його правило перерахунку. У програмах ЄС воно записане в грантовій угоді, і для Horizon Europe його розібрано в статті про бюджетні правила. Курс, за яким ви фактично продали валюту в банку, зазвичай для звіту не береться. Практичний наслідок: у бюджеті варто мати запас на коливання курсу в межах, дозволених донором, і не обіцяти зарплати в гривні, жорстко прив'язані до суми у валюті.

Рахунок у системі донора

У програмах ЄС банківський рахунок не пишуть у листі: його вносять на порталі Funding & Tenders у даних організації, до якої прив'язаний PIC, і підтверджують банківським документом або формою фінансової ідентифікації. Доки рахунок не підтверджено, попереднє фінансування не надійде. У консорціумі гроші отримує координатор і розподіляє їх між партнерами, тому партнерам важливі умови консорційної угоди про строки переказів.

Типові помилки

• Рахунок відкрито в одній валюті, а угода передбачає іншу, і банк конвертує за власним курсом.
• Назва організації в угоді відрізняється від назви в банку на одне слово, і платіж зависає на з'ясуванні.
• Грант зайшов на особистий рахунок керівника замість рахунку організації.
• Комісії банків-кореспондентів не закладено в бюджет, і до рахунку доходить менше, ніж відправлено.