Гранти для громад: з чого почати

Громада рідко програє конкурс через слабку ідею. Частіше через те, що заявку пише одна людина за тиждень до дедлайну, рішення сесії про співфінансування немає, а проєкту немає в стратегії. Тому починати варто не з пошуку конкурсу, а з трьох запитань: хто буде заявником, що вже записано в документах громади і скільки власних грошей вона може вкласти.

Хто може бути заявником

• Рада або її виконавчий орган. Найчастіша вимога донорів до інфраструктурних і управлінських проєктів. Мінус – казначейське обслуговування: гроші проходять через кошторис, і платежі повільніші.
• Комунальне підприємство або заклад. Водоканал, лікарня, школа, центр культури. Підприємство працює через банківські рахунки і добре підходить для проєктів, де треба багато купувати.
• Агенція місцевого розвитку. Установа, створена за участю громади саме для підготовки й ведення проєктів. Гнучкіша за раду, але має довести донору досвід і фінансову спроможність.
• Громадська організація в партнерстві. Частина конкурсів відкрита лише для організацій громадянського суспільства. Тоді громада є партнером, надає приміщення, дані і лист підтримки.

Які джерела реально доступні

Програми ЄС територіального співробітництва. Для прикордонних і не лише прикордонних громад це програми Interreg періоду 2021–2027 років: транскордонні з Польщею, Румунією, Угорщиною і Словаччиною, а також транснаціональні й міжрегіональні. Проєкт обов'язково має партнера з країни ЄС, тому пошук партнера починають за місяці до конкурсу. Географію і чинні конкурси кожної програми звіряють на її сайті.

Ukraine Facility. Регламент ЄС про цей інструмент вимагає, щоб щонайменше 20% безповоротної підтримки за його першою складовою спрямовувалося на потреби відновлення, відбудови й модернізації субнаціональних органів влади, насамперед місцевого самоврядування. До громади ці кошти доходять через державні програми та публічні інвестиції, а не через прямий конкурс у Брюсселі. Докладніше в статті про Ukraine Facility.

Державний фонд регіонального розвитку. За статтею 24-1 Бюджетного кодексу фонд фінансує середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій регіонів і громад, які відповідають державній і регіональним стратегіям та стратегіям розвитку громад. Співфінансування з місцевих бюджетів становить не менше 10%. Обсяг фонду на рік і порядок відбору визначають закон про державний бюджет і рішення уряду, тож їх перевіряють щороку.

Проєкти міжнародних організацій і двосторонніх донорів. ПРООН та інші агенції ООН, програма U-LEAD з Європою, проєкти урядів окремих країн. Тут частіше дають не гроші на рахунок громади, а експертну підтримку, навчання, обладнання або малі гранти через відбір громад-учасниць. Це добрий вхід для команди без досвіду: участь у такій програмі стає першим рядком у портфоліо.

Гроші громади і рішення сесії

Співфінансування для громади означає видатки місцевого бюджету, а їх без рішення ради не буває. Донор зазвичай просить підтвердження вже в заявці: рішення сесії або гарантійний лист, що кошти буде передбачено. Якщо сесія збирається раз на місяць, а дедлайн через три тижні, це треба побачити в перший день.

Другий документ – стратегія розвитку громади. Оцінювачі і державних, і міжнародних програм дивляться, чи записано проєкт у стратегії та плані заходів. Проєкт, якого там немає, виглядає як ініціатива однієї людини. Якщо стратегії немає або вона застаріла, її оновлення варто вважати першим кроком до грантів.

Якщо донор працює за міжнародним договором, проєкт може підпадати під реєстрацію МТД, де виконавчий орган місцевого самоврядування виступає бенефіціаром. Це дає право купувати без ПДВ, і це варто врахувати в бюджеті.

Спроможність команди

Донор оцінює не лише проєкт, а й тих, хто його виконуватиме. Мінімум для першої заявки: людина, відповідальна за проєкт, з часом на цю роботу, бухгалтер, який розуміє спеціальний фонд, юрист або фахівець із закупівель і хтось, хто читає англійською умови конкурсу.

Типові помилки

• Починати з великого інфраструктурного конкурсу без жодного виконаного малого проєкту.
• Подавати те, що потрібно громаді, а не те, що фінансує конкурс: ремонт дороги в програмі про молодіжну політику.
• Не мати проєктно-кошторисної документації на момент подання, коли конкурс її вимагає.
• Забути про право власності на землю і будівлю, де відбуватимуться роботи.
• Не закласти в бюджет утримання об'єкта після завершення гранту.