Експорт зброї і Defence City 2026: що змінилося для виробників

Експорт зброї і Defence City: що реально змінилося для українських оборонних виробників у 2026 році

Коротко

Механізм експорту української зброї для країн Drone Deal діє з липня, але за ним не видано жодного дозволу. Розбираємо, чому так сталося, що дає статус Defence City і як будувати фінансову модель оборонного виробника на 2027 рік.

1 липня 2026 року уряд ухвалив механізм контрольованого експорту української зброї до країн-партнерів. За кілька тижнів Україна мала підписані угоди Drone Deal майже з десятком держав, а виробники отримали надію продати надлишкові потужності, які, за оцінками галузі, становлять від половини до 60 % виробничих можливостей. Паралельно з січня працює спецрежим Defence City з податковими пільгами для оборонних підприємств.

Через три місяці картина виглядає інакше, ніж в анонсах. За новим механізмом експорту станом на 2 жовтня не видано жодного дозволу. Defence City тим часом зріс до 51 резидента. У цьому матеріалі розбираємо, як працюють обидва режими, чому експорт пробуксовує, кому вигідно ставати резидентом Defence City і як це пов’язано з грантами і контрактами в ЄС. Дані звірено з першоджерелами станом на 10 жовтня 2026 року.

Коротка відповідь

Новий механізм експорту працює за постановою КМУ №875. Він діє на період воєнного стану і шість місяців після нього, стосується держав-партнерів Drone Deal і передбачає розгляд заявки до 30 днів.
З кожного експортного контракту до спецфонду держбюджету треба сплатити 20 % для готової продукції і 30 % для комплектуючих. Галузеві асоціації називають ці внески головною причиною, чому механізм не запрацював.
Паралельно діє загальна процедура через Міжвідомчу комісію. З лютого 2026 року вона розглянула понад 400 заяв, понад 90 % схвалила, видано понад 18 дозволів на готову продукцію.
Defence City дає звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від земельного, майнового й екологічного податків, митні спрощення і пряму процедуру експорту без окремого рішення уряду. Умова: щонайменше 75 % доходу від власної оборонної продукції.
Для більшості виробників реальне джерело грошей на масштабування у 2026–2027 роках зараз не експорт, а спільні проєкти з ЄС через EDIP і Ukraine Support Instrument.

Як працює новий механізм експорту

Постанова №875 від 1 липня 2026 року набрала чинності 8 липня. Вона дозволяє постачати українське озброєння і технології державам, з якими Україна уклала міжурядові угоди у форматі Drone Deal. Права інтелектуальної власності при цьому не відчужуються, а реекспорт можливий лише за письмовою згодою України.

порядок експорту зброї за постановою КМУ 875: реєстрація в ДСЕК, заявка, розгляд до 30 днів, дозвіл, внесок 20 і 30 відсотків — Рис. 1. Шлях виробника за механізмом контрольованого експорту для держав-партнерів Drone Deal.

Ключові параметри:

Дозвіл видає Державна служба експортного контролю. Виробник має бути попередньо зареєстрований у ДСЕК як суб’єкт міжнародних передач.
Заявку розглядають Міноборони, СБУ, Служба зовнішньої розвідки і ГУР. Для країн-партнерів Drone Deal рішення Міжвідомчої комісії не потрібне, якщо випадок не належить до підвищеного ризику.
Мінімальна сума контракту для готової продукції і технологій становить 15 млн грн. Для комплектуючих і запчастин мінімуму немає.
Виробник має підтвердити, що здатен виконувати державне оборонне замовлення і експортний контракт одночасно.
Міноборони щокварталу оновлює перелік критичних товарів, експорт яких обмежено, а МЗС веде перелік держав, куди експорт дозволено. Постанова містить сім підстав для відмови і три підстави для зупинення дозволу.
До спецфонду державного бюджету на розвиток оборонної промисловості спрямовується 20 % від експорту готової продукції і технологій та 30 % від експорту комплектуючих. Передача технологій третім країнам коштує додатково 20 % вартості продукції, виготовленої за цими технологіями.

Для порівняння: за загальною процедурою ДСЕК мав до 90 днів на розгляд, а дозвіл на початок експорту для нових експортерів міг займати місяці.

З ким укладено угоди Drone Deal

Формат Drone Deal Президент оголосив 28 квітня 2026 року. Офіційного зведеного переліку країн немає, тому ми зібрали його за публікаціями галузевих медіа.

угоди Drone Deal 2026: Саудівська Аравія, Азербайджан, Литва, Латвія, Естонія, Нідерланди, Данія, Норвегія, Канада, Фінляндія — Рис. 2. Угоди Drone Deal, підписані Україною з березня до вересня 2026 року, за даними публічних джерел.

Окремо 15 липня 2026 року було оголошено домовленість Drone Deal між Україною і ЄС, переговори зі США тривають. Заступник секретаря РНБО Давид Алоян на початку жовтня повідомив, що в процесі перебувають 10–15 країн, з них близько п’яти на фінальній стадії.

Чому механізм не запрацював

Найважливіший факт для бізнесу: за три місяці дії постанови №875 за нею не видано жодного дозволу. Алоян пояснює це двома причинами. Міноборони ще не затвердило остаточний перелік критичних товарів, а механізм внесків потребує змін. РНБО вже направила уряду рекомендації щодо коригування постанови.

«Я не думаю, що воно запрацює».

Давид Алоян, заступник секретаря РНБО, про постанову №875 у її нинішньому вигляді, LB.ua, 2 жовтня 2026 року.

Позиція галузі збігається. Національна асоціація оборонної промисловості звертала увагу, що 20-відсотковий внесок застосовують і до контрактів за «данською моделлю», коли зброя залишається в Україні. За оцінкою асоціації, через це заблоковано проєкти на кілька мільярдів євро. Рада зброярів і Технологічні сили України просять встановити нульовий внесок, не вимагати оплати до виконання контракту, повертати кошти у разі зриву угоди і спростити тестові та пілотні поставки. Вони також повідомляють, що понад 200 запитів партнерів у межах Build with Ukraine залишилися без рішення.

Законопроєкт №15400, який пропонував розподіляти надходження від внесків порівну між закупівлею озброєння і грошовим забезпеченням військових, Верховна Рада відхилила в першому читанні 15 вересня 2026 року.

Водночас загальна процедура через Міжвідомчу комісію працює. З лютого 2026 року комісія провела близько 11 засідань, розглянула понад 400 заяв і схвалила понад 90 % з них. Видано понад 18 дозволів на готову продукцію, ще близько 80 заяв очікують розгляду. Тобто експорт існує, але він іде старим шляхом, повільніше і без пільгового режиму для країн-партнерів.

Defence City: кому вигідно ставати резидентом

Спецрежим Defence City запроваджено законами №4577-IX і №4578-IX від 21 серпня 2025 року, а повноцінно він запрацював з 5 січня 2026 року. Режим діє до 1 січня 2036 року або до вступу України до ЄС, якщо це станеться раніше.

Defence City 2026: кількість резидентів 31, 45, 51, кваліфікований дохід і ключові умови режиму — Рис. 3. Кількість резидентів Defence City у 2026 році і ключові умови режиму.

Хто може стати резидентом. Підприємство, у якого щонайменше 75 % доходу становить кваліфікований дохід від власної оборонної продукції і послуг, а для виробників авіатехніки 50 %. Статус не отримають компанії, зареєстровані за кордоном, пов’язані з державою-агресором чи під санкціями, ті, хто порушив оборонний контракт за останні 12 місяців, неприбуткові організації, а також підприємства з податковим боргом понад 10 мінімальних зарплат або на окупованих територіях.

Що дає статус:

звільнення від податку на прибуток для прибутку, реінвестованого до 31 грудня наступного року в обладнання, модернізацію, технології, дослідження чи оборонну інтелектуальну власність;
звільнення від земельного податку, податку на нерухомість і екологічного податку з місяця після отримання статусу;
митні спрощення для ввезення компонентів на період воєнного стану і рік після нього;
можливість експорту без окремого рішення уряду за статтею 13 закону про експортний контроль, яке раніше займало 6–12 місяців; реєстрація в ДСЕК і дозвіл на кожну операцію залишаються обов’язковими;
можливість отримати статус критичного підприємства з бронюванням до 100 % працівників.

Чим доведеться поступитися. Резидент не може виплачувати дивіденди, крім держави, і не може одночасно користуватися пільгами Дія City. Щороку потрібно подавати звіт про відповідність з аудитом від аудитора, який має право перевіряти підприємства суспільного інтересу. Міноборони контролює, як використовується звільнений від оподаткування прибуток.

«Defence City стає одним із системних інструментів розвитку українського ОПК».

Ганна Гвоздяр, радниця Міністра оборони, серпень 2026 року.

Заявку подають до Міноборони електронною поштою з кваліфікованим електронним підписом або на папері. До неї додають звіт про відповідність, фінансову звітність, аудиторський звіт і довідку про відсутність податкового боргу. Розгляд триває 10 робочих днів.

Наш висновок. Defence City вигідний виробникам з високою часткою оборонного доходу, які планують реінвестувати прибуток у потужності і не розраховують на дивіденди найближчими роками. Для компаній подвійного призначення, де оборонний дохід нижчий за 75 %, і для софтверних команд, яким зручніше в Дія City, режим не підходить. Обмеження на дивіденди також варто врахувати компаніям, які залучають інвестиції: інвестор захоче розуміти, коли і як він отримає дохід.

Скільки потенціалу і що робити виробнику зараз

Оцінки експортного потенціалу різняться. Президент говорив про надлишкові потужності за окремими видами озброєння до 50 %, Рада зброярів оцінює їх у понад 60 %. Але поки механізм експорту не скориговано, розраховувати на нього в бюджеті 2026–2027 років ризиковано.

Що можна зробити вже зараз:

Зареєструватися в ДСЕК як суб’єкт міжнародних передач. Це потрібно і для нового, і для загального механізму експорту, і реєстрація не залежить від того, коли уряд змінить постанову.
Оцінити відповідність критеріям Defence City. Якщо оборонний дохід перевищує 75 % і прибуток реінвестується, статус дає відчутну податкову економію вже за 2026 рік.
Розглянути спільне виробництво з європейськими партнерами через Ukraine Support Instrument. У конкурсі на безпілотні та протидронові системи з дедлайном 16 лютого 2027 року українська участь є обов’язковою, а фінансування становить 100 %. Це спосіб отримати європейські гроші без експортного дозволу на готову продукцію.
Стежити за змінами до постанови №875. Якщо внески знизять або скасують передоплату, вікно для перших контрактів може відкритися вже в першому кварталі 2027 року.

Висновок

У 2026 році держава створила для оборонних виробників два нові режими, але працюють вони з різною швидкістю. Defence City набирає резидентів і дає зрозумілі податкові переваги. Механізм експорту для Drone Deal поки існує переважно на папері, і його доля залежить від того, чи переглянуть уряд і РНБО розмір внесків. Виробникам варто готувати документи для обох режимів, але фінансову модель на найближчий рік будувати на державних замовленнях, Defence City і спільних проєктах з ЄС.

Команда GetGrant допомагає оборонним компаніям зібрати фінансову модель з грантів, програм ЄС і державних інструментів, а також підготувати заявки. Актуальні конкурси зібрані в каталозі GetGrant, індивідуальний підбір можна замовити на сторінці послуг.

Джерела

Часті запитання

Чи працює новий механізм експорту української зброї?

Формально так, постанова КМУ №875 чинна з 8 липня 2026 року, але станом на 2 жовтня 2026 року за нею не видано жодного дозволу. Міноборони ще не затвердило остаточний перелік критичних товарів, а механізм внесків потребує змін.

Скільки треба сплатити з експортного контракту?

До спецфонду держбюджету спрямовується 20% від експорту готової продукції і технологій та 30% від експорту комплектуючих. Передача технологій третім країнам коштує додатково 20% вартості продукції, виготовленої за цими технологіями.

Хто може стати резидентом Defence City?

Підприємство, у якого щонайменше 75% доходу становить кваліфікований дохід від власної оборонної продукції і послуг, а для виробників авіатехніки 50%. Статус не отримають компанії, зареєстровані за кордоном, під санкціями, з податковим боргом понад 10 мінімальних зарплат та інші.

Що дає статус резидента Defence City?

Звільнення від податку на реінвестований прибуток, від земельного податку, податку на нерухомість і екологічного податку, митні спрощення, експорт без окремого рішення уряду і можливість бронювання до 100% працівників. Натомість резидент не може виплачувати дивіденди, крім держави.

Що робити виробнику зараз?

Зареєструватися в ДСЕК як суб'єкт міжнародних передач, оцінити відповідність критеріям Defence City, розглянути спільне виробництво з європейськими партнерами через Ukraine Support Instrument і стежити за змінами до постанови №875.

Редакція GetGrant 19 жовтня 2026