17 липня 2025 року Республіка Корея (Південна Корея) офіційно стала першою азійською країною, що приєдналася до Horizon Europe (Pillar II) – масштабної дослідницько-інноваційної програми Європейського Союзу з бюджетом 93,5 мільярда євро на період 2021–2027 років. Цей крок відкрив для корейських науковців і організацій доступ до участі у проєктах на рівних умовах із країнами-членами ЄС: вони можуть очолювати міжнародні консорціуми, отримувати фінансування та об’єднувати зусилля з провідними європейськими інститутами для вирішення викликів глобального масштабу.
У своєму коментарі Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила стратегічне значення приєднання Кореї до Horizon Europe:
«Великий день для науки та партнерства! Республіка Корея приєднується до Horizon Europe – найбільшої інноваційної програми у світі, яку ми пропонуємо подвоїти у наступному бюджеті ЄС. Разом ми будемо розвивати передові дослідження – від цифрових технологій до чистих технологій».
Як підкреслила Єврокомісар з питань стартапів, досліджень та інновацій Катерина Захарієва:
«Я вітаю Республіку Корея в Horizon Europe. Виклики, з якими ми стикаємося сьогодні – від зміни клімату до цифрової трансформації – мають глобальний характер. Це приєднання об’єднує провідні уми Європи та Кореї для досягнення прогресу й розробки рішень, які принесуть користь усім. Я з нетерпінням чекаю на результати цього зміцненого партнерства».
Важливість цього приєднання полягає не лише у науковій співпраці. Це також крок у напрямі тіснішої інтеграції Кореї до європейського дослідницького простору, що дозволить країні впливати на формування міжнародного порядку денного в науці та технологіях, отримуючи при цьому безпосередній доступ до масштабного фінансування та інноваційної екосистеми ЄС. Для самого Європейського Союзу участь Кореї означає зміцнення наукової дипломатії, розширення партнерств за межі континенту та обмін знаннями з одним із найбільш технологічно розвинених суспільств світу.
Horizon Europe: архітектура наукових амбіцій ЄС
Horizon Europe – це найбільша програма фінансування досліджень та інновацій в історії ЄС. Її мета полягає у подоланні кліматичних змін, підтримці Цілей сталого розвитку ООН, посиленні конкурентоспроможності Європи та стимулюванні економічного зростання. Структурно програма складається з трьох основних «Pillars» – стовпів, кожен з яких виконує особливу роль у побудові комплексного науково-інноваційного середовища.
Pillar I – Excellent Science зосереджений на підтримці фундаментальних досліджень і передбачає фінансування через Європейську дослідницьку раду, а також розвиток людського потенціалу у науці, зокрема завдяки програмам Marie Skłodowska-Curie для докторських і постдокторських досліджень.
Pillar II – Global Challenges and European Industrial Competitiveness є найбільшим сегментом програми, з бюджетом у 52,4 мільярда євро. Саме до цього стовпа приєдналася Республіка Корея. Він спрямований на вирішення глобальних проблем, таких як кліматичні зміни, перехід до чистої енергетики, розвиток цифрової економіки, охорона здоров’я та підвищення стійкості промисловості. Участь у цьому сегменті надає корейським ученим право не лише долучатися до проєктів, а й очолювати їх, формуючи міжнародні дослідницькі альянси.
Pillar III – Innovative Europe сприяє комерціалізації досліджень та розвитку стартапів через Європейську інноваційну раду, підтримує технологічні платформи та інноваційні кластери, а також створює сприятливі умови для масштабування проривних технологій.
У одній з наших попередніх статей блогу ми розповідали про те, як успішно підготувати заявку на програму Horizon Europe.
Перша азійська країна в європейському науковому просторі
Факт, що саме Корея стала першою азійською державою-учасником Horizon Europe, має кілька пояснень. Країна посідає лідируючі позиції у світових рейтингах інноваційності та має потужну науково-дослідну базу, особливо у сферах мікроелектроніки, біотехнологій та відновлюваної енергетики. Крім того, політична і економічна сумісність із цінностями та стандартами ЄС робить Корею природним партнером у великомасштабних дослідницьких ініціативах, адже Корея є стійкою демократією та країною, що віддана підтримці прав людини.
Співпраця між ЄС і Кореєю вже має глибоке коріння – Корею можна вважати одним із найближчих міжнародних партнерів ЄС. Вона є єдиною країною у світі, яка має з ЄС чинні економічні, політичні, безпекові та цифрові угоди. До них належать Стратегічне партнерство та Рамкова угода (2010 рік), Угода про вільну торгівлю (2011 рік) і Рамкова угода про участь у операціях ЄС з управління кризами (2014 рік). Співпраця ЄС та Кореї у сфері досліджень та інновацій з 2007 року реалізувала понад 177 спільних наукових проєктів. До цього часу Корея взяла участь у 123 проєктах у межах програм Horizon 2020 та Horizon Europe. Крім того, Об’єднаний дослідницький центр Європейської комісії співпрацює з корейськими установами переважно у сферах охорони здоров’я, метрології, енергетики та транспорту, будівельних стандартів, а також ядерної безпеки та захисту.
Участь Республіки Корея у проєктах ЄС (2007-2022 рр.)
У рамках двосторонньої співпраці між ЄС і Кореєю важливу роль відіграє Korea‑EU Research Centre (KERC) – своєрідний «міст» між науково-дослідницькими екосистемами обох сторін. Цей центр забезпечує найактуальнішу інформацію про програми Horizon Europe, діє як інформаційний хаб для поширення новин і публікацій, а також організовує мережеві події, надає консультації та підтримку дослідникам з обох країн. Крім того, KERC координує діяльність Національних контактних пунктів (NCP), допомагає у пошуку партнерів для участі в грантах, готує репорти й дослідження для прийняття рішень у сфері політики та інноваційної співпраці
Тепер ця співпраця вийшла на новий рівень, інтегрувавши корейські дослідницькі інститути у мережу, що охоплює весь європейський науковий простір.
Спільні пріоритети та глобальні виклики
Участь Кореї у Horizon Europe відкриває широкі можливості для спільної роботи у сферах, що визначатимуть розвиток людства у найближчі десятиліття. Одним із ключових напрямів є цифровий перехід, який включає розробку штучного інтелекту, передових обчислювальних систем та кібербезпекових рішень. Не менш важливим є напрям охорони здоров’я, де співпраця охоплюватиме біотехнології, нові методи лікування та профілактику пандемій. Окремо варто відзначити технології, спрямовані на досягнення вуглецевої нейтральності, включно з розвитком відновлюваної енергетики, впровадженням нових матеріалів та інновацій у сфері декарбонізації промисловості.
Таке партнерство є не лише технічним чи науковим проєктом, а й важливим геополітичним сигналом. У світі, де глобальні виклики – від кліматичної кризи до цифрових загроз – не мають кордонів, успіх залежить від здатності об’єднувати ресурси, обмінюватися досвідом і формувати спільне бачення розвитку.
Порівняння з іншими країнами-учасниками
Станом на липень 2025 року у Horizon Europe беруть участь 20 країн, серед яких є члени Європейської економічної зони, держави-кандидати на вступ до ЄС, країни Європейської політики сусідства, а також треті країни, що відповідають визначеним економічним, політичним та науковим критеріям. Проте до цього моменту жодна країна Азії не була частиною цієї програми, тож приєднання Кореї стало унікальним прецедентом і, можливо, відкриє шлях для інших високотехнологічних держав регіону. У наступних випусках нашого блогу ми детально розповімо про всі країни, які сьогодні є асоційованими учасниками Horizon Europe, про їхній статус та напрями співпраці з ЄС.
Висновок
Приєднання Республіки Корея до Horizon Europe є важливим стратегічним кроком, що поєднує два потужні науково-інноваційні простори. Для ЄС це можливість зміцнити наукову дипломатію та підвищити глобальну конкурентоспроможність, а для Кореї – шанс впливати на міжнародний науковий порядок денний та реалізовувати спільні проєкти з найсильнішими дослідницькими центрами Європи. Очікується, що така співпраця не лише принесе проривні технологічні результати, а й сприятиме формуванню більш стійкого й інноваційного світового порядку.