МОН оновлює правила конкурсного фінансування науки: 2026

Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило оновлені вимоги до конкурсних відборів наукових проєктів. Документ визначає, як у 2026 році відбиратимуть і фінансуватимуть фундаментальні та прикладні дослідження за кошти державного бюджету.

Змінилося майже все: хто має право подаватися, скільки балів треба набрати, скільки заплатять переможцю і що тепер означає порушення академічної доброчесності. Окремий блок правил стосується молодих вчених і команд із прифронтових регіонів.

Атестація і мінімальний бал

Перша умова стосується самого права на участь. З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування за певним напрямом зможуть отримувати лише заклади вищої освіти й наукові установи, які пройшли державну атестацію та отримали групу А, Б або В саме за цим напрямом. На 2026 рік вимога ще не діє, але атестація – процес не одного тижня, тож готуватися варто заздалегідь.

Друга умова стосується якості самої заявки. МОН відмовляється від формальних наукометричних показників як головного критерію і вводить прохідний бал: фінансування отримають лише проєкти, що набрали щонайменше 50 балів за результатами незалежної експертизи.

За словами заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, «конкурсне фінансування має працювати як інструмент розвитку сильних наукових команд» і підтримки досліджень із конкретним результатом для держави. Міністерство окремо наголошує на підтримці молодих вчених і колективів, що продовжують роботу в прифронтових регіонах попри безпекові ризики.

Три напрями основного конкурсу МОН

Раніше для закладів вищої освіти й наукових установ діяв один спільний конкурс. У новій версії правил основний конкурс розділили на три окремі напрями, кожен зі своєю логікою фінансування.

Напрям 1: загальні дослідження

Класичний формат без територіальних чи відомчих обмежень: фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.

Напрям 2: прифронтові та прикордонні регіони

Установи з Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської, Дніпропетровської, Миколаївської, Чернігівської, Одеської, Донецької та Луганської областей подаються в окремий рейтинговий список і отримують додаткове фінансування. Це визнання того, що команди під постійним ризиком обстрілів конкурують у складніших умовах, ніж установи в тилу.

Напрям 3: пріоритетні розробки на замовлення держави

Тематику третього напряму визначають центральні органи влади. Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації, МВС, МОЗ та інші подають перелік пріоритетних тематичних напрямів на 2026 рік, і саме під ці запити шукають виконавців. Фінансування таких проєктів можуть підвищити на 50%.

Окремо від основного конкурсу й надалі діє конкурс для молодих вчених, але вже з більшою вагою: вперше на нього виділять до 30% усього обсягу коштів МОН на конкурсне фінансування. Подаватися можуть лише молоді вчені установ, що належать до сфери управління міністерства.

Скільки фінансування МОН і на який термін

Проєкти за новими правилами триватимуть до 24 місяців. Цього зазвичай достатньо, щоб довести дослідження до результату, який можна впроваджувати.

Максимальна вартість одного проєкту на рік: до 1,2 млн грн для теоретичних досліджень і до 1,5 млн грн для експериментальних. Різниця пояснюється просто: лабораторні випробування й обладнання коштують більше за розрахунки на папері.

Тепер з’явилася й нова перевага: підтверджене співфінансування з бізнесу, міжнародних програм чи грантів підвищує шанси проєкту пройти конкурс.

Хто може очолити проєкт МОН

Керівником проєкту може стати лише штатний працівник закладу чи установи за основним місцем роботи. Додаткова умова: щонайменше шість місяців за останній рік він має провести в Україні. Керівник, що провів за кордоном більшу частину року, цій вимозі не відповідає.

Ролі теж обмежені. Один науковець може очолювати тільки один проєкт у межах цього конкурсу і бути виконавцем ще в одному. Основний склад команди – не більше 6 осіб разом із керівником, а частка представників НАН України та інших установ у команді не може перевищувати 30%.

До виконавців не допускають громадян держав-агресорів і тих, кого протягом останніх трьох років визнали порушниками академічної доброчесності.

Академічна доброчесність і використання ШІ

МОН вперше прямо прописало правила для штучного інтелекту в заявках. Якщо ШІ генерував зміст самого проєкту, це вважається порушенням академічної доброчесності.

Якщо ШІ використовували як допоміжний інструмент, це дозволено, але потрібно розкрити деталі: мету використання, назву інструменту і сам запит, яким користувалися, слово в слово. Фабрикація даних, плагіат і хижацькі публікаційні практики залишаються підставою для відхилення заявки.

Як і коли подавати заявку

Подача відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему. До заявки додають супровідний лист і витяг із протоколу вченої ради, а команди з прифронтових регіонів – ще й довідку Державної прикордонної служби. Підтвердження співфінансування додають, якщо воно є.

Заявку без тематичного збігу з конкурсом або з неповним пакетом документів відхилять ще на етапі попереднього розгляду, до експертизи.

Самих оголошень про конкретні конкурси за цими правилами МОН ще не публікувало. Поки відомо лише, як вони проходитимуть, коли стартують. Повний текст вимог міністерство опублікувало 15 червня 2026 року.