30 липня 2026 року в Брюсселі Японія підписала угоду про асоціацію до Horizon Europe. Це найбільша економіка, яка колись приєднувалася до європейської рамкової програми досліджень, і третя за розміром економіка світу тепер грає за тими самими правилами, що й українські університети.
Для української наукової спільноти це не абстрактна новина з Брюсселя. Японія входить до найбільших донорів України, але її гроші досі йшли урядовими каналами, повз дослідників. Тепер з’явився механізм, у якому українська установа і японська лабораторія сидять в одному консорціумі, і обидві отримують фінансування з європейського бюджету. Нижче розбір того, що саме змінилося, навіщо це Японії, навіщо це Брюсселю і що з цього може взяти українська організація.
Що саме підписали 30 липня
Угоду підписали заступник посла Японії при ЄС Такаші Хамада і заступниця генерального директора Генерального директорату Єврокомісії з досліджень та інновацій Марія Крістіна Руссо. Це фінальна крапка в процесі, який тривав більш ніж півроку: переговори сторони завершили ще 22 грудня 2025 року.
Формально японські організації працюють у програмі з січня 2026 року за перехідними домовленостями. Тобто вони вже подавалися на конкурси і вже оцінювалися як прийнятні учасники з асоційованої країни. Підпис 30 липня дав цьому повну юридичну основу, а не запустив процес з нуля.
Асоціація Японії стосується Другого стовпа Horizon Europe. Це найбільша частина програми з бюджетом 52,4 млрд євро, яка фінансує великі спільні проєкти за шістьма кластерами: здоров’я; культура, творчість та інклюзивне суспільство; громадянська безпека; цифрові технології, промисловість і космос; клімат, енергетика та мобільність; продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство і довкілля.
Чому «асоціація» це інше слово, ніж «співпраця»
Японія співпрацювала з ЄС у науці й раніше. Угода про науково-технічне співробітництво діє з 2011 року, працюють профільні діалоги, зокрема Посилений діалог ЄС і Японії щодо передових матеріалів, запущений 2 квітня 2024 року, Цифрове партнерство і угода Broader Approach про розвиток термоядерної енергетики.
Різниця в трьох речах. Перша: японська установа тепер може бути координатором проєкту, а не лише запрошеним партнером. Друга: вона отримує гроші з бюджету ЄС напряму. Раніше японський учасник мав знайти паралельне національне фінансування, щоб просто бути в консорціумі, і ця вимога відпала. Третя, найменш очевидна: асоціація дає доступ до управлінських структур програми, тобто до впливу на те, як формуються майбутні робочі програми. Японія тепер не просто користувач конкурсів, а співавтор правил.
Навіщо це Японії
Найпростіша відповідь, гроші, тут якраз неправильна. Японія, як і решта асоційованих країн, робить фінансовий внесок у програму, щоб її дослідники могли брати з неї фінансування. Це не дотація ззовні, а купівля квитка.
Реальний мотив інший. Японська наука десятиліттями була сильною і водночас закритою: висока якість публікацій, слабка міжнародна співавторство порівняно з європейськими країнами, обмежена мобільність дослідників. Horizon Europe це найбільший у світі майданчик примусової кооперації, де умова фінансування це консорціум щонайменше з трьох країн. Для японських університетів це спосіб купити мережу, яку неможливо побудувати двосторонніми меморандумами.
Другий мотив тематичний. Напрями, які сторони називають спільними, читаються як список японських промислових пріоритетів: передові матеріали, напівпровідники, біотехнології, штучний інтелект, квантові обчислення, відновлювана енергетика, термоядерні технології. У кожному з цих напрямів Японія має власну промислову базу і потребує ринку та регуляторного середовища, щоб її розробки не залишалися внутрішніми.
Третій мотив геополітичний, і його зазвичай не проговорюють вголос. Наукова співпраця з Китаєм для Токіо стає дедалі складнішою через режими експортного контролю і питання подвійного призначення. Європа тут виглядає безпечнішою альтернативою з передбачуваними правилами.
Навіщо це Євросоюзу
Horizon Europe перетворюється з європейської програми на глобальну, і це свідома стратегія. За даними Єврокомісії, станом на кінець березня 2026 року до програми були асоційовані 22 країни поза межами ЄС. З підписом Японії їх стало 23. Паралельно ЄС офіційно відкрив переговори з Австралією, завершив розвідувальні консультації з Індією, а переговори з Марокко поставлені на паузу.
Логіка проста. Європа програє США і Китаю за обсягами приватних інвестицій у дослідження, тому будує перевагу там, де може: у відкритості й кількості партнерів. Коли до програми входять Канада, Нова Зеландія, Південна Корея і тепер Японія, ЄС фактично збирає навколо своїх правил гри коаліцію демократій з розвиненою наукою.
Є й бюджетний контекст. У пропозиції на наступний довгостроковий бюджет ЄС на 2028-2034 роки Єврокомісія закладає подвоєння програми до 175 млрд євро. Чим більше асоційованих країн вносять свої кошти й приводять свої лабораторії, тим легше захищати таку цифру перед державами-членами.
Знайдіть відкриті конкурси Horizon Europe під ваш профіль
GetGrant щодня оновлює базу програм і показує, у яких кластерах Pillar II ваша організація може бути партнером або координатором.
Хто вже в програмі
Асоціація буває різного обсягу. Частина країн має доступ до всієї програми, включно з грантами Європейської дослідницької ради та інструментами Європейської ради з інновацій. Географічно віддалені партнери заходять лише у Другий стовп. Україна належить до першої групи, тобто має ширший доступ, ніж Японія.
| Група | Країни | Обсяг доступу |
|---|---|---|
| Європейський простір і сусідство | Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Велика Британія, Фарерські острови, Україна, Молдова, Грузія, Вірменія, Ізраїль, Туреччина | Уся програма. Для Великої Британії виняток становить фонд EIC Accelerator |
| Західні Балкани | Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово | Уся програма |
| Середземномор’я та Африка | Туніс, Єгипет | Уся програма |
| Віддалені партнери | Японія, Південна Корея, Канада, Нова Зеландія | Лише Другий стовп |
| У переговорах | Австралія, Індія, Марокко | Статусу асоціації поки немає |
Актуальний перелік із юридичними формулюваннями Єврокомісія тримає в окремому документі, який оновлюється кілька разів на рік. Статистику участі кожної країни можна подивитися в профілях країн на сайті Комісії.
Що це дає українським організаціям
Тут головне не переоцінити ефект і не втратити реальну можливість.
Механіка така. Україна асоційована до всієї програми, Японія до Другого стовпа. Перетин цих двох статусів це саме Другий стовп, тобто спільні проєкти за шістьма кластерами. У межах цього перетину українська установа може бути координатором консорціуму і запросити японського партнера, і обидві сторони отримають фінансування з бюджету ЄС. До січня 2026 року такої конфігурації просто не існувало: японський партнер або приходив зі своїми грошима, або не приходив узагалі.
Де перетинаються інтереси
Найсильніші стики видно там, де японська експертиза відповідає українському запиту, а не там, де просто збігаються модні слова.
- Стійкість інфраструктури й реагування на катастрофи. Японія має найглибший у світі практичний досвід відновлення критичної інфраструктури після руйнувань і систем раннього попередження. Це кластер клімату, енергетики та мобільності і кластер громадянської безпеки.
- Реабілітація і протезування. Українська потреба тут вимірюється сотнями тисяч людей, а японська робототехніка й матеріалознавство дають технологічну частину. Кластер здоров’я.
- Передові матеріали й напівпровідники. Пріоритет, який Токіо і Брюссель назвали спільним, і водночас напрям, де українські технічні університети мають сильні школи. Кластер цифрових технологій, промисловості та космосу.
- Енергетична стійкість і розподілена генерація. Японія перебудовувала свою енергосистему після 2011 року, Україна перебудовує свою зараз під ударами. Тема прикладна і зрозуміла обом сторонам.
- Агропродовольчі системи. Кластер продовольства й біоекономіки, де український масштаб виробництва зустрічається з японськими технологіями переробки та контролю якості.
Практичний вхід один: портал Funding and Tenders, розділ пошуку партнерів у конкретній темі. Японські організації з’явилися там як прийнятні учасники з січня 2026 року, тобто база вже наповнюється.
Шукаєте партнерів для консорціуму Horizon Europe
Експерти GetGrant допоможуть оцінити відповідність проєкту темі конкурсу, підібрати кластер Другого стовпа і вибудувати партнерську конфігурацію.
Тверезо про обмеження
Другий стовп це найважча частина Horizon Europe для новачка. Заявка подається консорціумом, вимагає досвідченого координатора, детального розподілу робочих пакетів і бюджету на кілька років уперед. Успішність за більшістю тем нижча за 15%, а підготовка сильної заявки займає від трьох до шести місяців.
Друге обмеження стосується самої Японії. Її асоціація не поширюється на гранти Європейської дослідницької ради, інструменти Європейської ради з інновацій і фінансування за програмою Марії Склодовської-Кюрі. Японські дослідники можуть брати в них участь на загальних умовах для третіх країн, але це інший правовий режим. Тому пропозиції «зробімо спільний проєкт ERC з японцями» не працюють так, як звучать.
Третє обмеження наше власне. Українські установи здебільшого заходять у Horizon Europe партнерами, а не координаторами, і рідко формують консорціуми самостійно. Поява Японії цієї проблеми не вирішує. Вона лише розширює перелік тих, кого можна покликати, якщо ви вже вмієте збирати консорціум.
Що робити далі
Якщо ваша організація вже має проєктну ідею під один із шести кластерів, японський партнер тепер це реалістичний елемент конфігурації, а не екзотика. Починати варто з теми конкурсу, а не з партнера: спочатку знаходите topic, потім дивитеся, чия експертиза закриває слабке місце вашого консорціуму.
Якщо проєктної ідеї ще немає, найкорисніша дія це подивитися, які теми Другого стовпа відкриваються в робочій програмі на 2027 рік, і оцінити, де ваша установа може бути не просто учасником, а власником робочого пакета. Саме це відрізняє консорціум, який виграє, від консорціуму, який просто зібрався.
І остання думка, більше про напрям руху, ніж про процедуру. За останні два роки до програми зайшли Канада, Нова Зеландія, Південна Корея, Швейцарія, Єгипет, тепер Японія, на черзі Австралія та Індія. Horizon Europe перестає бути європейською програмою і стає глобальною інфраструктурою досліджень з європейськими правилами. Україна опинилася всередині цієї інфраструктури раніше за Японію, і це перевага, якою поки що користуються одиниці.
Стежте за відкриттям тем Другого стовпа
Налаштуйте профіль організації, і GetGrant надішле сповіщення про нові конкурси Horizon Europe у ваших тематичних кластерах.