єРобота: як отримати грант на бізнес – покроковий гід із порадами

«єРобота» – це урядова програма безповоротних грантів, започаткована влітку 2022 року для стимулювання підприємництва та створення робочих місць в Україні. Програму анонсовано Кабінетом Міністрів України 1 липня 2022 року, коли було відкрито прийом заявок через портал «Дія» на отримання грантів за шістьма напрямами підтримки бізнесу. Головна мета програми – дати фінансовий імпульс малому й середньому бізнесу, аби українці могли започаткувати власну справу або розширити існуючу, що своєю чергою сприятиме створенню нових робочих місць та економічній стійкості держави. Гранти надаються безповоротно (тобто не потребують повернення за умови виконання умов), а витрачені державою кошти очікувано повернуться до бюджету у вигляді податків від новостворених підприємств та працевлаштованих працівників. Програма «єРобота» є комплексною: вона об’єднує одразу декілька грантових напрямів для різних галузей та категорій підприємців, про кожен з яких докладно розповімо нижче.

Огляд грантових напрямів програми єРобота

Державна програма «єРобота» складається з шести основних грантових напрямів підтримки бізнесу. Кожен із них має свою специфіку, цільову аудиторію та умови надання коштів. Нижче подано огляд кожного гранту:

«Власна справа» (мікрогранти для бізнесу)

«Власна справа» – це найпопулярніший напрям програми єРобота, що передбачає надання мікрогрантів від 50 тис. грн до 250 тис. грн для старту або розвитку малого бізнесу. Грант можна отримати як фізичній особі, що планує відкрити ФОП, так і діючим ФОП чи малому підприємству, які відповідають базовим критеріям програми. Використати кошти дозволено на придбання обладнання чи інструментів, закупівлю сировини та матеріалів, часткову оплату оренди приміщення (до 25% суми гранту), оренду або лізинг обладнання, маркетингові та рекламні послуги, а також на купівлю франшизи (комерційної концесії). Отримувач гранту зобов’язаний створити щонайменше 1 нове робоче місце у своєму бізнесі та вести діяльність не менше 3 років. Якщо розмір гранту перевищує 150 тис. грн, вимога збільшується до 2 робочих місць.

Для молодих підприємців віком до 25 років діють пільгові умови: можна отримати грант до 150 тис. грн без обов’язкового найму працівників, достатньо зареєструватися як ФОП. Окремо слід зазначити, що для бізнесу, який ведеться у прифронтових областях (Донецька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Сумська, Дніпропетровська, Чернігівська), максимальна сума мікрогранту збільшена до 500 тис. грн. При цьому на суму до 300 тис. грн достатньо створити 1 робоче місце, а на суму понад 300 до 500 тис. грн – 2 робочі місця. Ця програма дає можливість широкому колу українців отримати стартовий капітал для власної справи – від відкриття кав’ярні чи перукарні до розширення міні-виробництва чи сервісного бізнесу.

Гранти для ветеранів та другого з подружжя

Гранти для ветеранів та членів їхніх сімей (також відомі як гранти для ветеранів та другого з подружжя) запроваджені з 2023 року як окремий компонент «єРоботи», орієнтований на ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх чоловіків/дружин. Мета цього напряму єРобота – підтримати ветеранів у створенні власного бізнесу або розвитку вже наявного, сприяти економічній реінтеграції. Максимальна сума гранту – до 1 000 000 грн, причому розмір залежить від досвіду та планів підприємця: до 250 тис. грн (з умовою створення 1 робочого місця), до 500 тис. грн (2 робочі місця) або до 1 000 000 грн (4 робочі місця). Важливо, що грант на суму понад 500 тис. чи 1 млн грн можуть отримати лише ветерани з підприємницьким досвідом – для максимальної суми заявник має бути зареєстрований як ФОП не менше 1 року і профінансувати щонайменше 30% вартості проєкту власним коштом.

Використання коштів в цій програмі єРобота має деякі відмінності від мікрогрантів «Власна справа»: дозволено купувати обладнання, меблі та навіть транспортні засоби для комерційного використання (до 100% гранту), ліцензійне програмне забезпечення (до 50% гранту), сировину, матеріали, а також свійських тварин чи саджанці для фермерства (до 50% гранту). Дозволені також витрати на маркетинг (до 10%) та оренду приміщення (до 25%). Отримувач ветеранського гранту зобов’язаний зареєструвати бізнес (якщо ще не зробив цього), працевлаштувати визначену кількість співробітників і провадити діяльність не менше 3 років. Особливість: нові робочі місця треба створити протягом 6 місяців з моменту одержання коштів, уклавши з найманими працівниками контракти мінімум на 2 роки. Цей грант покривається за рахунок фонду соціального страхування на випадок безробіття та донорських коштів, його адмініструє Державна служба зайнятості спільно з Мінекономіки.

Програма вже має значний попит серед ветеранів, адже дає шанс започаткувати власну справу після служби, отримавши солідну фінансову підтримку від держави.

«Свій сад» (гранти на сади)

Напрям єРобота «Свій сад» спрямований на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства. Грант надається для висадки та облаштування нового саду, ягідника чи виноградника площею від 1 до 25 гектарів. Держава фінансує до 70% вартості проєкту закладання багаторічних насаджень, але не більше 400 тис. грн за гектар посадок. Тобто максимальний розмір гранту може сягати 10 млн грн (якщо ділянка 25 га і проєктна вартість дозволяє). Отримувачем може бути діючий ФОП або юридична особа, яка не провадить діяльності на окупованих чи небезпечних територіях і відповідає іншим загальним вимогам (відсутність санкцій, боргів тощо). Важливо мати право власності або довгострокову оренду землі сільськогосподарського призначення – на строк не менше 7 років на момент подання заявки. Кошти гранту єРобота “Свій сад” перераховуються безпосередньо постачальникам матеріалів та обладнання, вказаних у кошторисі, – можна фінансувати закупівлю саджанців, систем поливу, спецтехніки, обладнання для саду тощо.

Обов’язкові умови: на грантові кошти необхідно закласти сад і встановити систему зрошення, а після цього вести господарську діяльність на цій плантації щонайменше 5 років. Також грантоотримувач має створити певну кількість нових робочих місць на своєму агропідприємстві. Залежно від культури та площі насаджень, типові вимоги – це близько 6–15 постійних працівників та до 125–425 сезонних працівників (на період збору врожаю) на весь проєкт. Держава таким чином підтримує розвиток садівництва, що потребує значних початкових інвестицій і довгого циклу окупності, стимулюючи створення нових агрофірм і робочих місць у сільській місцевості.

«Своя теплиця» (гранти на тепличне господарство)

«Своя теплиця» – напрям грантів єРобота для будівництва та розвитку модульних теплиць. Він розрахований на аграріїв, які планують звести сучасний тепличний комплекс площею від 0,4 га до 2,4 га. Розмір гранту фіксований залежно від площі: 2 млн грн для теплиць 0,4–0,6 га, 3,5 млн грн для 0,8–1,2 га та 7 млн грн для найбільших модулів 1,6–2,4 га. Умовою є співфінансування: держава покриває до 70% вартості типового проєкту теплиці, решту має вкласти інвестор. Грант єРобота можна витратити на будь-які витрати, пов’язані зі спорудженням тепличного комплексу згідно з кошторисом – придбання обладнання (системи обігріву, поливу, освітлення тощо), насіння і посадкового матеріалу, оплату підрядних робіт з будівництва та введення теплиці в експлуатацію.

Хто може бути отримувачем гранту єРобота “Своя теплиця”: ФОП або мале підприємство, яке відповідає загальним вимогам (не в зоні бойових дій, без боргів і т.д.) та має у власності чи правокористуванні землю с/г призначення (також не менше 7 років, як і для садів).

Строк реалізації проєкту – до 1 року: модульну теплицю потрібно збудувати протягом 12 місяців з дати отримання гранту. Після запуску бізнесу грантоотримувач зобов’язаний працювати як мінімум 3 роки та створити нові робочі місця. Типові вимоги для тепличного господарства конкретизовані: треба працевлаштувати не менше 4 постійних і 10 сезонних працівників на кожен гектар площі теплиці. Таким чином, якщо реалізується проєкт максимальної площі ~2 га, очікується близько 8 штатних співробітників і 20 сезонних робітників. Недотримання цих умов (наприклад, невчасне будівництво або недостатня кількість працівників) тягне за собою повернення грантових коштів.

Грант «Своя теплиця» програми єРобота покликаний стимулювати вирощування овочів і зелені у сучасних теплицях, що особливо актуально з огляду на потребу в продовольчій безпеці та імпортозаміщенні. У 2023–2024 роках програму було тимчасово призупинено через воєнні ризики, але з 2025 року прийом заявок від аграріїв відновлено з оновленими умовами та спрощеними вимогами до проєктів.

«Новий рівень» (гранти на переробку)

Грантова програма «Новий рівень» підтримує створення або розширення підприємств переробної промисловості. Йдеться про виробництва, що займаються переробкою сировини на готову продукцію – від харчових фабрик чи меблевих цехів до швейних, деревообробних, металургійних та інших заводів. Максимальна допомога від держави становить до 8 млн грн на один проект. Грант надається здебільшого на придбання виробничого обладнання: верстатів, технологічних ліній, машин, а також на доставку і монтаж цього обладнання та введення його в експлуатацію. Частково кошти можуть бути спрямовані і на поповнення обігового капіталу (закупівлю сировини) – але тільки для підприємств певної категорії (наприклад, у галузі машинобудування з КВЕД 30.30, відповідно до умов).

Вимоги до одержувачів гранту: це мають бути підприємці або компанії, що відповідають загальним критеріям доброчесності (не банкрути, без податкових боргів, не під санкціями тощо).

Пріоритет надається проектам, які зможуть підняти технологічний рівень виробництва і збільшити експорт переробленої продукції.

Обов’язковою умовою для отримання гранту є створення мінімум 5 нових робочих місць незалежно від розміру запитуваної суми. При цьому роботодавець має забезпечити гідну оплату праці: сума сплаченого ЄСВ (єдиного соцвнеску) за нових працівників повинна становити не менше 20% розміру гранту за рік. Ця вимога фактично означає, що отримувач гранту мусять інвестувати власні кошти в оплату праці та діяльність підприємства нарівні з державою. Грант видається за умови, що підприємець зобов’язується вести виробничу діяльність не менше 3 років і сплачувати всі податки; у разі порушення цих зобов’язань кошти доведеться повернути.

Програма «Новий рівень» покликана стимулювати розвиток переробних галузей, оскільки частка переробки в економіці України традиційно невисока. Надані гранти вже використовуються для запуску цехів з виготовлення меблів, будівельних матеріалів, швейних виробів тощо. Держава очікує, що підтримка переробних підприємств сприятиме збільшенню частки продукції з доданою вартістю, у тому числі на експорт.

Гранти у сфері ІТ (стартапи та навчання)

Окремий напрям програми «єРобота» – гранти у сфері ІТ, що включають дві підпрограми: «ІТ-стартапи» (фінансування технологічних бізнес-проєктів) та «Старт в ІТ» (гранти на навчання ІТ-спеціальностям). Наразі ці інструменти знаходяться на фінальній стадії розробки і запускалися лише в тестовому режимі.

«ІТ-стартапи» – грант для підтримки українських технологічних стартапів на різних етапах їх розвитку. Передбачені суми фінансування від 750 тис. грн для наймолодших стартапів до 3,5 млн грн для зрілих проєктів, що потребують масштабування. Кошти можна буде спрямувати на витрати, характерні для ІТ-бізнесу: оплату праці команди, залучення експертних послуг (наприклад, менторів чи юристів), придбання необхідного обладнання, витрати на науково-дослідні та конструкторські роботи, маркетинг та просування продукту. Мета цієї програми – стимулювати появу нових ІТ-компаній, збільшити експорт високотехнологічних послуг і продуктів та створити в Україні нові робочі місця у сфері цифрової економіки. Очікується, що отримувач ІТ-гранту залежно від суми та стадії проєкту зобов’язується створення щонайменше 3–5 робочих місць у своєму стартапі на старті. На момент підготовки цієї статті програма «ІТ-стартапи» ще не була повністю запущена, проте уряд декларує готовність інвестувати в перспективні українські стартапи навіть в умовах війни. Пілотні конкурси для ІТ-проєктів можуть бути оголошені найближчим часом, а поки підприємці готуються до них, фонд стартапів та профільні відомства напрацьовують критерії відбору.

«Старт в ІТ» – гранти на навчання ІТ-спеціальностям. Ця програма орієнтована на громадян, які не мають формальної освіти чи досвіду в ІТ, але прагнуть здобути нову професію у цій галузі. Держава планує надавати кошти на навчання в сертифікованих ІТ-школах або на курсах з програмування, тестування, веб-дизайну та інших напрямів, найбільш затребуваних на ринку праці. Фактично грант покриватиме вартість відповідних освітніх програм (повністю або частково) – щоб люди, які втратили роботу чи вимушено змінили місце проживання через війну, могли перекваліфікуватися в ІТ-фахівців. Пріоритет надаватиметься заявникам із числа безробітних або тим, хто знаходиться в простої/неоплачуваній відпустці. Наразі програма «Старт в ІТ» теж очікує на запуск; детальні умови (гранична сума на одного здобувача, перелік навчальних закладів, механізм оплати курсів тощо) будуть оприлюднені на порталі Дія після затвердження. Відомо, що цей грант надаватиметься фізичним особам (а не бізнесам), тому процедура відбору може передбачати професійне тестування чи інтерв’ю, аби визначити мотивацію кандидата. Успішне проходження навчання та отримання сертифікату є обов’язковою умовою – інакше кошти доведеться відшкодувати державі. «Старт в ІТ» – інвестиція у людський капітал, що має на меті зменшити безробіття й задовольнити попит на айті-фахівців.

Порівняння умов грантових програм «єРобота»

Для зручності подамо основні умови шести грантових напрямів у табличній формі:

Таблиця 1. Загальні умови грантових програм (мікрогранти, ветеранські, переробні та ІТ-стартапи)

Примітки:  Програма «Старт в ІТ» не включена в таблицю, оскільки це гранти фізособам на навчання, а не бізнес-проекти – їхні умови суттєво відрізняються.

Таблиця 2. Спеціалізовані аграрні гранти («Свій сад» і «Своя теплиця»)

Примітка: В обох програмах земля має бути у власності або оренді грантоотримувача (с/г призначення) строком ≥7 років, що гарантує реалізацію довгострокових аграрних проектів

Процес подання заявки через портал «Дія»

Отримання будь-якого з грантів «єРобота» вимагає від заявника пройти встановлену процедуру, яка є досить уніфікованою для всіх напрямів. Подання заявки здійснюється онлайн через портал «Дія» – це єдиний канал прийому, незалежно від виду гранту. Заявник авторизується на порталі, заповнює електронну форму заяви і додає необхідні документи, головним із яких є бізнес-план установленого зразка. Далі заявка проходить кілька етапів оцінювання: перевірку уповноваженим банком (Ощадбанк) ділової репутації заявника, аналіз бізнес-плану за визначеними критеріями та співбесіду з кандидатом, яку проводить обласний центр зайнятості. Рішення про надання гранту ухвалює Державний центр зайнятості на підставі всіх трьох компонентів оцінки протягом ~15–20 робочих днів після дедлайну подачі заявок (терміни можуть різнитися залежно від програми). Розглянемо детально вимоги та ключові аспекти кожного етапу подання заявки.

Вимоги до бізнес-плану

Бізнес-план – основний документ, від якості якого залежить успіх заявки програми єРобота. Він готується заявником за затвердженою формою Мінекономіки, яка доступна для скачування на порталі «Дія» (для кожного напряму – свій шаблон). Структура бізнес-плану стандартно включає дві частини – описову та фінансову. Описова частина має розкрити суть бізнес-ідеї та план її реалізації, а саме:

• опис бізнесу та бізнес-ідеї (чим плануєте займатися, яка ваша продукція/послуга, у чому її унікальність);
• аналіз ринку та конкуренції (цільова аудиторія, її потреби і платоспроможність; конкуренти на ринку, їх сильні та слабкі сторони);
• маркетинг-план та план продажів (через які канали продаватимете, як збираєтесь просувати продукт, заплановані обсяги реалізації);
• операційний план (необхідні ресурси, постачальники, виробничий процес або процес надання послуг, локація бізнесу і т.д.);
• організаційний план (скільки працівників і яких посад потрібно, чи є в команди відповідний досвід, які ролі у бізнесі виконуватиме сам підприємець);
• фінансовий план (розрахунок витрат і доходів, необхідна сума інвестицій, прогноз руху коштів, точка беззбитковості тощо).

У фінансовій частині бізнес-плану подається детальний кошторис проєкту та прогноз фінансових показників на кілька років вперед. Саме у кошторисі треба розписати, на що підуть грантові кошти і, за наявності співфінансування, – власні кошти заявника. Важливо не залишати кошторисні статті пустими: експерти центру зайнятості зазначають, що відсутність будь-яких запланованих витрат у тій чи іншій статті може призвести до нерозуміння суті проєкту і негативно вплинути на оцінку. Тобто, бізнес-план має бути пропорційно збалансованим (наприклад, якщо у плані є працівники, повинні бути враховані витрати на їхню зарплату і податки; якщо передбачено масштабування виробництва – мають бути заплановані відповідні маркетингові витрати тощо).

При написанні бізнес-плану заявнику рекомендовано формулювати чіткі та досяжні цілі, бажано в форматі SMART (конкретні, вимірювані, досяжні, релевантні і обмежені в часі). Приклад SMART-цілей: «Через 6 місяців після отримання гранту відкрити виробництво і вийти на обсяг продажів 100 одиниць продукції на місяць»; «За рік збільшити коло постійних клієнтів щонайменше на 30% за рахунок активного маркетингу в соцмережах». Такі цілі показують грантодавцю, що підприємець має конкретний план розвитку і чіткі критерії успіху.

Стиль бізнес-плану має бути діловим, але зрозумілим для широкої аудиторії – уникайте канцеляризмів і занадто загальних фраз. Краще наводити конкретику: цифри, факти, приклади. Наприклад, замість «планую активно займатися рекламою» варто зазначити «запущу рекламу у Facebook та Google з бюджетом 15 тис. грн, що принесе орієнтовно 1000 лідів протягом 3 місяців». Перед подачею обов’язково перечитайте свій бізнес-план очима інвестора або дайте комусь зі сторони – чи зрозуміло з нього, що саме ви хочете зробити і як зароблятимете гроші. Пам’ятайте, що бізнес-план є додатком до заяви в «Дії» і повинен узгоджуватися з відповідями у самій заяві. Формально він подається у форматі PDF, тому переконайтеся, що документ відображається коректно і читабельно.

Критерії прийнятності (хто може отримати грант)

Кожна програма має чітко визначені критерії прийнятності – вимоги до заявника та його бізнесу, яким необхідно відповідати. Більшість цих вимог спільні для всіх грантів «єРобота»:

– Реєстрація та місце діяльності в Україні. Заявник (чи підприємство) має бути зареєстрований в Україні. Бізнес повинен здійснювати діяльність на підконтрольній Україні території, бажано не в зоні активних бойових дій. Не допускаються учасники, які працюють на тимчасово окупованих територіях або не мають можливості реалізувати проект через воєнні ризики.

– Не працює на ринку РФ/Білорусі. Один з критеріїв – відсутність діяльності на території держав-агресорів. Підприємець не повинен мати діючого бізнесу в Росії чи Білорусі, інакше в гранті єРобота буде відмовлено.

– Відсутність санкцій, судимостей та банкрутств. Заявники, які перебувають під санкціями або мали вирок суду за корупційні правопорушення, не допускаються до участі. Так само відмовлять, якщо щодо компанії порушено справу про банкрутство чи вона має статус банкрута. Бізнес-партнери з сумнівною репутацією також можуть негативно вплинути на рішення (банк перевіряє усіх бенефіціарів).

– Немає податкового боргу. У підприємства або ФОП не повинно бути заборгованості перед бюджетом зі сплати податків, зборів, ЄСВ тощо. Податкова чистота – обов’язкова умова.

– Види діяльності, що не підтримуються. Не розглядаються заявки від бізнесів, які виробляють або продають зброю, алкоголь, тютюн, а також фінансових установ (банки, ломбарди, страхові, інвестиційні фонди тощо). Крім того, гранти єРобота не дають на обмін валют чи інші сумнівні операції. Тобто проект має належати до легального сектора МСБ (малого або середнього бізнесу).

– Обмеження по дотаціях. Один заявник може отримати тільки один грант в межах Порядку №738. Тому, якщо ви вже виграли грант «єРобота» раніше, повторна заявка від вас не розглядатиметься. Також не можна одночасно подати заявки на кілька напрямів – доведеться обрати один.

Окремі напрямі мають додаткові критерії: так, на грант для ветеранів подаються лише учасники бойових дій, особи з інвалідністю війни або їх подружжя (потрібні підтвердні документи). Для грантів на сад чи теплицю – необхідне підтвердження прав на землю (держакт або договір оренди на 7+ років). Для ІТ-стартапів може знадобитися презентація продукту або хоча б прототип. Усі ці вимоги прописані в порядках надання відповідних грантів (постанови КМУ) та перевіряються ще на етапі подання заяви. Типова помилка – коли заявники ігнорують критерії прийнятності. Наприклад, подають бізнес-план на виноробню (що підпадає під виключення щодо алкоголю), або ветеранський грант намагається отримати особа, яка не має статусу ветерана – такі заявки згодом відхиляються автоматично. Тому перш ніж подаватися, потрібно уважно пересвідчитися, що ви відповідаєте всім умовам програми.

Типові помилки заявників і причини відмов

Навіть відповідний формальним критеріям кандидат може отримати відмову, якщо його заявка підготовлена неякісно або в процесі оцінки виявлені негативні фактори. Проаналізуємо найпоширеніші причини відмов, на які вказують експерти:

– Поверхневий бізнес-план. Як уже згадувалося, неповний або погано опрацьований бізнес-план – ворог заявника. Часто підприємці не пропрацьовують фінансовий розділ: не розраховують належним чином витрати, не показують структуру собівартості, не планують сплату податків. Наприклад, одна з частих причин відмов – заявник не відобразив у бюджеті виплату зарплат і податків за найманих працівників. Комісія сприймає це як ознаку слабкого планування або намагання приховати витрати, що веде до втрати балів. Інша типова помилка – відсутність «інших витрат». Якщо в кошторисі стоять круглі суми по основних статтях, а резерв на непередбачені витрати нульовий – це насторожує експертів. Рекомендація: включити всі можливі витрати, навіть дрібні, щоб показати реалістичність плану.

– Нерозуміння своїх зобов’язань. Під час оцінки може з’ясуватися, що заявник не усвідомлює умов програми – наприклад, не знає, скільки саме працівників має офіційно найняти і які податки платити за них. Якщо на співбесіді підприємець плутається в елементарних вимогах (скажімо, каже «не планую нікого наймати перший рік», хоча за умовами гранту він зобов’язаний створити місця за 6 місяців) – шанси на схвалення різко падають. Тому потрібно досконало вивчити правила програми й чітко планувати виконання всіх умов.

– Невідповідність або сумнівність бізнес-ідеї. Комісія може визнати бізнес-план ризиковим, якщо очікувані результати виглядають нереалістично або нетранспарентно. Постанова №738 дозволяє відмовити, якщо результати виглядають «непрозорими чи сумнівними». Це суб’єктивний критерій, але мається на увазі: надто оптимістичні прогнози без обґрунтування, незрозуміла бізнес-модель, відсутність інформації про те, звідки візьмуться клієнти і виторг. Наприклад, план «окупитися за 3 місяці і вийти на 1 млн грн прибутку в перший рік» викличе питання. Комісія, ймовірно, краще оцінить стриманий і реалістичний прогноз із поступовим зростанням.

– Негативна ділова репутація. Результати перевірки банком можуть звести нанівець навіть хороший бізнес-план. Уповноважений банк аналізує кредитну історію, податкову дисципліну, можливі судові справи заявника тощо за рядом критеріїв і виставляє бал. Якщо бал за репутацію ≤98 із 100 – заявка автоматично відхиляється, за умовами програми. Тому заздалегідь перевірте: чи не маєте ви непогашених кредитів, податкового боргу або інших «скелетів у шафі». Також враховуються додаткові відкриті дані – наприклад, якщо знайдуть публічну інформацію про те, що заявник вказав неправдиві дані або приховав конфлікт інтересів, грант теж не дадуть.

– Поспішність і неуважність при подачі. Часто відмовляють через технічні помилки заявника: невірно або не до кінця заповнена електронна заява, не всі поля анкети заповнені відповідно до бізнес-плану, прикріплено не той файл тощо. Система «Дія» значною мірою автоматизована, але частину інформації (наприклад, прогноз доходів) треба внести вручну, і вона має збігатися з бізнес-планом. Якщо є розбіжності – це привід для відмови. Інший випадок: ігнорування виправлень. Буває, що центру зайнятості сподобався проект, але він «сирий» – тоді комісія може дати час на доопрацювання бізнес-плану (15 днів). Якщо заявник не подасть виправлений план вчасно, заявку відхилять. Тому дуже важливо регулярно перевіряти свій кабінет на «Дії» після подачі – чи не прийшли повідомлення про необхідність доопрацювання або призначення співбесіди.

Окрім вищезгаданого, відмову гарантує пропуск співбесіди без поважної причини. Якщо вам призначили онлайн-інтерв’ю, а ви двічі не вийшли на зв’язок або не погодились з часом протягом 2 днів, центр зайнятості закриє вашу заявку як таку, що відмовилася від співбесіди. Ця вимога у програмах прямо прописана – уважно слідкуйте за повідомленнями, аби не пропустити свій шанс.

Співбесіда та пітчинг проєкту

Співбесіда – завершальний етап оцінювання, до якого допускаються заявники, що пройшли попередній відбір (перевірку банком та оцінку бізнес-плану на достатню кількість балів). Співбесіду проводить комісія від обласного центру зайнятості, часто в режимі відеоконференції. Її мета – особисто познайомитися з підприємцем, уточнити спірні моменти бізнес-плану та оцінити презентаційні навички і мотивацію заявника. Фактично співбесіда – це пітчинг вашого проекту перед «інвестором» (державою), тож до неї треба ставитися відповідально.

Тривалість співбесіди, як правило, невелика – 15–20 хвилин. За цей час заявнику пропонується коротко розповісти про свій бізнес-проект і відповісти на запитання комісії.

Як підготуватися до співбесіди? Експерти радять заздалегідь опрацювати усну презентацію: зробити стислий виклад бізнес-ідеї (т.зв. elevator pitch на 2–3 хвилини) та відрепетирувати виступ. Можна влаштувати пробну співбесіду з друзями чи колегами, щоб потренуватися відповідати на запитання. Обов’язково підготуйте робоче місце і техніку, якщо інтерв’ю буде онлайн: перевірте інтернет, камеру, мікрофон, щоб не сталося технічних збоїв.

На самому початку представтеся, коротко розкажіть про свій досвід і перейдіть до бізнес-ідеї: у чому її суть, яка потреба на ринку існує і як ваш продукт/послуга цю потребу задовольнить. Підкресліть сильні сторони проекту: наприклад, «в мене вже є досвід 5 років у цій сфері, я добре знаюся на технології виробництва», або «в нашому місті немає аналогічної пекарні, тож конкуренція мінімальна і є попит». Комісія обов’язково перевірить ваше розуміння фінансів: можуть спитати, скільки плануєте виторг отримати за перший рік? яка очікувана рентабельність? – будьте готові назвати цифри, які вказували у плані.

Часте питання – про ризики і план Б: що робитимете, якщо не вийде вийти на планові продажі? Тут важливо показати, що ви думали про це і маєте запасні шляхи (наприклад, зменшити витрати, додати нові послуги, шукати інвестиції і т.д.). Також члени комісії нерідко цікавляться, кого саме ви найматимете на нові робочі місця? – особливо в ветеранських грантах. Тут варто відповісти конкретно, яких спеціалістів плануєте взяти і чи є вони на ринку (наприклад, «візьму двох швачок, у нашому центрі зайнятості якраз є безробітні з таким досвідом»).

Пам’ятайте, що співбесіда оцінюється в балах (максимум 50 балів) і може стати вирішальною для отримання гранту. Тому необхідно продемонструвати максимум впевненості, компетентності та ентузіазму щодо свого проекту. Говоріть чітко, не збивайтеся, на запитання відповідайте по суті. Якщо чогось не знаєте – краще відверто сказати «поки не знаю, вивчу це питання», ніж придумувати на ходу. Комісія цінує чесність і обізнаність. Бали на співбесіді виставляють за різними критеріями (зміст відповідей, обґрунтованість, володіння інформацією, реалістичність тощо). Щоб отримати високий бал, заявнику треба ретельно підготуватися і якісно презентувати свій бізнес-план. Якщо ви успішно пройшли співбесіду і сумарний бал (репутація + бізнес-план + інтерв’ю) перевищив пороговий (зазвичай 130 балів із 230 можливих), то можете очікувати на позитивну відповідь.

Дії у разі відмови

Не всім щастить отримати грант з першої спроби. Станом на осінь 2022 року з поданих 13 тисяч заяв успішними були лише близько 1400, тобто конкуренція і відсів досить значні. Якщо ви отримали відмову, це не привід опускати руки. Алгоритм дій має бути таким:

Проаналізувати причини відмови. В електронному кабінеті «Дії» вам надійде повідомлення про відмову, де вказуються підстави, згідно з якими не надано грант. Перечитайте їх уважно. Це можуть бути формальні причини (не відповідали критеріям, низький бал банку, недостатній сумарний бал) або зауваження по суті бізнес-плану. У другому випадку нерідко пропонують доопрацювати бізнес-план протягом 15 днів і подати знову. Якщо таке є – обов’язково скористайтесь шансом. Якщо ні – все одно з’ясуйте слабкі місця. Можна звернутися до центру зайнятості за роз’ясненнями або проаналізувати самостійно: чи був у вас бізнес-план переконливим? Може, проблема в репутації (наприклад, ви мали борг по ЄСВ – тоді сплатіть його перед повторною заявкою). Найчастіші причини ми описали вище – співставте їх зі своєю заявкою. Визначивши помилки, ви зможете їх виправити. Як зазначено в навчальному посібнику, усунення причин відмови – запорука успіху наступного разу.

Подати заявку повторно. Правилами не заборонено подаватися знову на ту саму програму, якщо першого разу не вдалося (виняток – якщо ви вже отримали грант, вдруге не дадуть). Кожна програма має певну періодичність хвиль відбору: мікрогранти проводяться ледь не щомісяця, гранти на сад/теплицю – зазвичай раз на квартал або за наявності бюджетного ресурсу, ветеранські – теж хвилями. У 2023–2024 роках інколи оголошували паузи в прийомі заяв через вичерпання коштів, але на 2025 рік програму продовжено з новим фінансуванням. Отже, слідкуйте за анонсами чергових хвиль (інформація публікується на сайтах Мінекономіки та Державного центру зайнятості, а також у соцмережах). Підготуйте оновлений бізнес-план, врахуйте всі зауваження попереднього разу і подавайте заявку знову через «Дію». Багато підприємців вигравали грант саме з другої чи третьої спроби – наприклад, до кінця 2022 року було вже 10 хвиль мікрогрантів, і деякі, не пройшовши в 1-шу, вигравали в 5-ту чи 6-ту хвилю. Участь у програмі не обмежена одноразово – працюйте над помилками і пробуйте ще.

Альтернативні опції. Якщо з якихось причин ваш проект так і не проходить за державною програмою, не варто розчаровуватися – є й інші джерела фінансування. В 2023–2025 рр. діють численні грантові конкурси від міжнародних організацій (USAID, ЄБРР, гранти для ветеранів від IREX тощо). Деякі з них простіші, ніж «єРобота», інші – складніші, але досвід підготовки бізнес-плану та пітчингу, отриманий у державній програмі, стане вам у пригоді при зверненні до будь-якого донора. Також можна розглянути державну програму пільгового кредитування «5-7-9%» як альтернативу або доповнення гранту – за хорошого бізнес-плану банк може видати кредит під низький відсоток для старту бізнесу. Головне – не здавайтеся після першої невдачі. Держава зацікавлена профінансувати якомога більше життєздатних проектів, тому допрацьовуйте і подавайтеся знову.

Зобов’язання грантоотримувача

Отримавши схвальне рішення про грант, підприємець укладає з Державним центром зайнятості договір про надання гранту (це відбувається у відділенні Ощадбанку). Далі кошти перераховуються на спеціальний рахунок грантоотримувача в банку – зазвичай цільовим траншом або напряму постачальникам (для аграрних програм). З цього моменту грантоотримувач зобов’язаний чітко виконувати умови програми, інакше фінансову допомогу доведеться повернути. Перелічимо основні зобов’язання, які бере на себе одержувач гранту «єРобота»:

Створення робочих місць. Це – ключова вимога: кількість нових робочих місць визначається умовами конкретного гранту. Їх потрібно створити протягом 6 місяців з дня одержання коштів. Працівників слід офіційно працевлаштувати на повну зайнятість і утримувати на роботі не менше встановленого строку (залежно від більшості програм – 2 роки). Якщо підприємство не створить потрібних робочих місць у вказані терміни, виникне зобов’язання повернути всю суму гранту пропорційно недоствореним ставкам, або комітет – різницю між сумою гранту та фактично сплаченими податками/ЄСВ за працівників. Таким чином, держава страхує себе від ситуацій, коли грант взяли, а людей не найняли або швидко звільнили. Якщо цього не відбудеться (наприклад, звільнять людей раніше), доведеться повернути частину коштів.

Цільове використання коштів. Грант потрібно витрачати лише за цільовим призначенням згідно з бізнес-планом. Не дозволено витратити на інші цілі, навіть якщо проєкт був профінансований. Наприклад, купили обладнання, а хочете натомість придбати інший актив або перенаправити гроші з реклами на ремонт – доведеться це погоджувати з комітетом. Важливо, що самовільно змінювати витрати не можна: скажімо, якщо ви передумали купувати одне обладнання і хочете замінити його іншим або перенаправити гроші на інші цілі – без письмового погодження це буде вважатися порушенням. Тільки отримавши письмове схвалення, можна коригувати кошторис. Без погодження нецільове використання коштів може вважатися і кваліфікуватися як порушення (аж до кримінальної відповідальності, оскільки це державні кошти).

Ведення діяльності визначений строк. Після отримання гранту єРобота бізнес має працювати безперервно мінімально обумовлений час. Для більшості грантів це 3 роки з моменту старту проєкту. Для садів – 5 років (адже сад починає давати повноцінний урожай на 3–4 рік), для ветеранів в окремих випадках декларується 5–7 років (оскільки йдеться про довгострокове джерело доходу для ветерана). Постанова передбачає механізм: якщо протягом 3-річного періоду грантоотримувач вирішить припинити діяльність, він має повернути грант (пропорційно не відпрацьованим місяцям). Тобто фактично можна достроково «розірвати угоду», але доведеться компенсувати державі невиконані зобов’язання.

Сплата податків і прозорість. Держава очікує, що бізнес, який отримав грант єРобота, працюватиме легально і сплачуватиме податки зі своєї діяльності. Грантові кошти як такі не оподатковуються (не потрібно платити податок на прибуток чи інші збори з суми гранту), однак усі податкові зобов’язання по господарській діяльності (ПДФО, ЄСВ, ПДВ тощо) мають виконуватися належним чином. Особливо контроль іде за сплатою податків із фонду заробітної плати, адже нові робочі місця – головна мета програми. Якщо ж підприємець отримав грант, а потім ухиляється від сплати податків, це може бути підставою розірвання договору і повернення коштів. Окрім того, на грантоотримувача покладається обов’язок регулярно звітувати про виконання умов: зазвичай підприємці зобов’язані подавати щомісячну інформацію про працевлаштованих осіб і діяльність підприємства (наприклад, раз на квартал або пів року – це прописується у програмі).

Спеціальні умови для співфінансування гранту єРобота. У більшості програм передбачена вимога про обов’язкове співфінансування: грантоотримувач повинен внести власний внесок, його теж треба виконати у визначений строк. Наприклад, ветерани, які витратили грант на суму понад 500 тис. грн, повинні перерахувати 30% коштів проєкту (свій внесок) на окремий рахунок протягом 30 днів після підписання договору. Якщо отримувач не внесе свій внесок у повному обсязі й вчасно – інструмент про грант анулюється. У програмах «Свій сад»/тепличні проєкти співфінансування працює схожим чином: спочатку ви оплачуєте свою частку витрат, тоді держава докладає решту коштів. Важливо не порушувати цього механізму, інакше можна втратити право на допомогу.

Відповідальність за порушення умов гранту єРобота дуже висока. Держава передбачила різні сценарії повернення коштів у разі невиконання зобов’язань, про частину з них вже згадано вище. Узагальнимо: якщо грантоотримувач не створить потрібні робочі місця у встановлений строк або не буде утримувати їх 2 роки – він повертає гроші (повністю чи частково). Якщо припинить діяльність достроково – повертає залишок, невідпрацьований податками. Якщо витратить кошти не за призначенням – також повиннен компенсувати суму. Тому тим, хто отримав грант, слід чітко дотримуватися бізнес-плану і умов договору. При сумлінному виконанні вимог грант залишається безповоротною допомогою. Але слід розуміти, що за невиконання умов передбачені і санкції аж до судового стягнення коштів, адже договір має юридичну силу.

Дозволені та недопустимі витрати грантових коштів

Щоб уникнути непорозумінь, варто ще раз окреслити, на що дозволено витрачати гроші гранту, а на що – ні. Витрати, які прямо допускаються програмою «єРобота», включають:

Придбання основних засобів для бізнесу. Це може бути виробниче обладнання, інструменти, механізми, верстати, комп’ютери та офісна техніка, меблі для приміщення – одним словом, матеріальні активи, необхідні для запуску чи розширення бізнес-процесів. Дозволено також купувати транспортні засоби комерційного призначення (наприклад, вантажний фургон для доставки товарів) – особливо в грантах для ветеранів цей пункт прописаний окремо. Особистий транспорт купувати за грант не можна, але якщо авто чи інша машина інтегровані у бізнес-план як частина виробничого процесу, це дозволено. Зверніть увагу: все обладнання чи транспорт не можна відчужувати – тобто ви зобов’язані використовувати ці активи в бізнесі, а не перепродати їх.

Закупівля сировини, матеріалів, товарів. Грантові кошти можна спрямувати на поповнення запасів – наприклад, купити борошно для пекарні, тканину для ательє, насіння і добрива для ферми, товари для перепродажу в магазині тощо. Єдине обмеження: в деяких програмах встановлено ліміт на частку сировинних витрат. Для мікрогрантів – до 70% суми гранту можна витратити на закупівлю сировини і товарів. Для ветеранських грантів – до 50% (це пов’язано з тим, що там більші суми і бажано, щоб частина йшла на основні засоби). Якщо проект передбачає розведення тварин чи птахів – дозволяється закупівля інфраструктури для молодняка, кормів, а також бджільництво – вулики та бджоли; садівництво – саджанці. Усе це підпадає під категорію матеріальних ресурсів для бізнесу.

Оренда приміщення або землі. Грант єРобота може покривати витрати на оренду офісу, виробничого цеху, торгової точки чи земельної ділянки, які використовуються в бізнесі. Обмеження – не більше 25% від суми гранту можна витратити на орендну плату. Це правило стосується профінансованих купівлю верстата, ніж його оренду на довгий термін. Оренду обладнання дозволено фінансувати, але з меншими лімітами: для мікрогрантів – до 30%, для ветеранських – до 10% гранту. Тобто держава радше заохочує інвестицію в сам актив, ніж витрати грошей на оренду, а інвестувати їх саме в розвиток.

Маркетинг і реклама. Витрати на просування бізнесу – допустимі також у межах розумного. Загальне обмеження – до 10% гранту можна витратити на маркетингові послуги. Це означає, наприклад, що з 250 тисяч мікрогранту максимум 25 тисяч можна пустити на розробку сайту, рекламу в інтернеті, друк візиток, флаєрів тощо. Цього достатньо на базові маркетингові активності для малого бізнесу.

Ліцензійне програмне забезпечення. Якщо для бізнесу потрібні спеціальні програми або софт, грант може покрити їхню вартість – але не більше 50% суми гранту. Це стосується, зокрема, IT-бізнесу (покупка софту для розробки), дизайнерів (ліцензія Adobe), інженерів (CAD-системи) тощо. Під ліцензійним мається на увазі офіційне ПЗ, а не «зламаний» софт. 50% ліміт означає, що хоча б половину грошей слід вкласти в щось матеріальне або створення робочих місць, а не тільки в софт. Водночас для IT-стартапів ці обмеження можуть бути гнучкими, оскільки там інші пріоритети – в їхньому випадку зарплати і R&D є основними витратами, і це допускається програмою.

Придбання прав франшизи. Окремо слід відзначити, що мікрогранти дозволяють купити комерційну концесію (франшизу) – тобто оплатити вступний внесок за право відкрити бізнес під відомим брендом. Це доволі популярна опція: за грантові кошти українці відкривали франшизні кафе, пекарні, магазини. Обмеження по франшизі – до 100% можна витратити на ці цілі (тобто за потреби весь грант піде на паушальний внесок франчайзеру). Головне, щоб заявник у бізнес-плані аргументував прибутковість такого кроку і потягнув потім роялті та витрати на операційну діяльність.

Недопустимі витрати гранту єРобота в явному вигляді не перелічені у програмі (є загальна фраза про цільове використання), але логічно випливають із допустимих. Не можна спрямувати грант на особисті потреби (ремонт власного житла, купівлю особистого автомобіля), на погашення старих боргів чи кредитів, на спекулятивні фінансові операції, на купівлю цінних паперів тощо. Також не можна витрачати кошти на те, що не було заплановано у кошторисі бізнес-плану – «спершу куплю верстат, а якщо лишиться трохи, то на ці гроші з’їжджу відпочити» – це взагалі неприпустимо. Кожна копійка має бути відображена в плані і йти на розвиток справи. Щодо витрат на зарплати: формально мікрогранти та ветеранські гранти не покривають фонд зарплати (очікується, що зарплату працівникам ви платите з доходів бізнесу або власних коштів). Саме тому в таблиці витрат програми відсутня стаття «оплата праці» – держава фінансує лише капітальні та операційні витрати, крім прямих виплат найманим. Водночас для ІТ-стартапів зроблено виняток – їм можна спрямувати частину гранту на оплату праці команди, оскільки у технологічному бізнесі основний актив – це люди. Але в класичних грантах «єРоботи» гроші на зарплати не видаються (натомість підприємець отримує часткову компенсацію цих витрат через те, що податки із зарплат зараховуються як виконання умов гранту).

Підсумовуючи: допустимі витрати – це ті, що пов’язані зі створенням матеріальної бази бізнесу, запуском виробництва або надання послуг, а також маркетингом і орендою для забезпечення діяльності. Недопустимі – все, що виходить за межі бізнес-плану та не стосується господарської діяльності (особисті, фінансові, нецільові витрати). Дотримуйтесь цього правила – і використання гранту єРобота пройде гладко.

Головні поради для заявників

Програма «єРобота» довела свою ефективність як інструмент підтримки українських підприємців у важкий воєнний період. Вона поєднує державну допомогу і вимоги до відповідальності, стимулюючи розвиток бізнесу на умовах взаємної вигоди: підприємець отримує стартовий капітал, держава – нові робочі місця та податкові надходження. Гранти видаються в різних сферах – від традиційного малого бізнесу до агро- та ІТ-сектору – що дозволяє підтримати розмаїті проекти, необхідні економіці. З липня 2022 року тисячі українців скористалися цим шансом, і багато історій успіху підтверджують: реалізувати свою бізнес-ідею можливо, навіть коли довкола криза і невизначеність. Держава планує продовжувати і надалі фінансувати «єРоботу», закладаючи на 2025 рік понад 3 млрд грн на нові гранти. Це означає, що можливостей буде ще більше.

Для тих, хто планує подавати заявку, підсумуємо головні практичні поради:

Оцініть свої сили та відповідність критеріям. Оберіть той грантовий напрям, який відповідає вашому профілю (ветеран, аграрій, айтішник чи універсальний мікрогрант). Переконайтеся, що ваш вид бізнесу не заборонений, а ви готові виконати всі умови (найняти людей, працювати 3 роки і т.д.).

Підготуйте сильний бізнес-план. Чітко пропишіть, що ви робитимете, скільки грошей треба і на що саме, які доходи плануєте отримувати. Додайте реальні обґрунтування (дослідження ринку, попередні домовленості з постачальниками чи клієнтами). Уникайте води – кожен пункт має нести конкретну інформацію. Перевірте фінансові таблиці: вони мають бути логічно пов’язані між собою і з текстом.

Концентруйтеся на створенні робочих місць. У всій вашій заявці червоною ниткою має йти думка: «мій бізнес дасть роботу людям». В підсумку заради цього держава і видає грант. Тому наголошуйте, скільки працівників наймете, яких спеціальностей, як це покращить ситуацію (наприклад, «у нашому селищі X безробітних швачок, і моя майстерня забезпечить їх роботою»). Покажіть, що розумієте свою роль як роботодавця.

Продемонструйте власну інвестицію та ризик. Хоч грант і безплатний, але державі психологічно важливо бачити, що ви теж «в шкурі гри». Якщо ви вже вклали або плануєте вкласти свої кошти – обов’язково вкажіть це. Наприклад: «маю власних 100 тис. грн, за які придбав техніку ще до гранту» або «планую додатково взяти кредит на оборотні кошти». Це сигнал, що ви серйозно налаштовані і розділяєте ризики з державою.

Будьте проактивними на співбесіді. Не чекайте тільки питань – самі структуровано розкажіть про проект, ніби продаєте ідею. Візьміть ініціативу, але не перебивайте комісію. Відповідайте впевнено, з ентузіазмом, тримайте зоровий контакт (якщо це відеозв’язок, дивіться в камеру). Ваш запал може передатися співрозмовникам.

Думайте наперед про реалізацію проєкту. Ще до отримання результату варто готувати ґрунт: шукати приміщення, прицінюватися до обладнання, вести переговори з потенційними працівниками. Тоді, у разі перемоги, ви зможете швидко виконати умови і запуститися. А якщо раптом не виграєте – ці напрацювання все одно стануть у пригоді, якщо вирішите стартувати бізнес іншими шляхами.

Отже, гранти «єРобота» – це реальний інструмент, що працює. Він вимагає від підприємця зусиль у підготовці та дисципліни у виконанні, але взамін дає потужний старт для власної справи. Держава фактично стає вашим інвестором, не вимагаючи частки у бізнесі чи відсотків – погодьтеся, така можливість варта того, щоб спробувати. Якщо ви маєте ідею і план дій – дійте! Станьте одним із тих, хто розвиває економіку країни, створює робочі місця і будує власне успішне майбутнє за підтримки програми «єРобота». Бажаємо успіхів усім сміливим підприємцям, що наважаться на цей крок – хай ваші бізнес-плани стануть реальністю і принесуть користь вам і Україні!

Індивідуальна допомога або консультація по грантах 

У разі якщо у вас виникне потреба отримати індивідуальну допомогу чи консультацію щодо підготовки документів і подачі заявки на грант — звертайтеся до нас за цим посилання.  Наші експерти радо допоможуть вам!