Visualise 2026: до 1,5 млн грн на виставку за кордоном

Український інститут оголосив шостий цикл програми Visualise, яка підтримує виставкові проєкти за кордоном. Максимальне фінансування одного проєкту становить 1 500 000 гривень, прийом заявок триває до 1 листопада 2026 року, 23:59 за київським часом.

Програма дає три речі одночасно: співпрограмування, дофінансування та інформаційну підтримку міжнародних виставок. Тобто інститут заходить у проєкт не лише грошима, і саме тому вимоги до партнерства тут жорсткіші, ніж у звичайному грантовому конкурсі.

Розбираємо, хто може подати, три технічні вимоги, на яких відсіюють найбільше заявок, і шість критеріїв оцінювання, у формулюваннях яких зашито більше, ніж здається на перший погляд.

Хто може подати заявку

Коло заявників ширше, ніж у більшості українських культурних конкурсів, і включає закордонні структури.

• юридичні особи всіх форм власності та фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Україні, з досвідом реалізації аналогічних проєктів;
• іноземні організації та компанії, зареєстровані за кордоном, а також їхні філії і представництва, зареєстровані та акредитовані в Україні, з інституційною спроможністю і відповідним досвідом.

Фізичні особи подавати не можуть. Потрібна юридична особа або статус ФОП. Для незалежного куратора чи фотографа це означає, що заявку подає партнерська інституція.

Кого не допускають

Заявки від осіб, повʼязаних із Російською Федерацією, Республікою Білорусь або Ісламською Республікою Іран, відхиляють. Це стосується бенефіціарів, засновників та учасників таких структур. Не допускаються також особи під персональними санкціями за рішеннями РНБО і ті, хто порушив законодавство про тимчасово окуповані території.

Окреме обмеження. Переможці програми Visualise 2025 року подаватися цього разу не можуть. Тож якщо ви отримували підтримку торік, цей цикл доведеться пропустити.

Три технічні вимоги, на яких відсіюють найбільше

Партнерство з іноземною інституцією обовʼязкове

Проєкт має реалізовуватися у співпраці між українською та іноземною профільною інституцією: музеєм, галереєю, ярмарком, фестивалем у країні проведення. Від партнера вимагають інституційної спроможності, досвіду аналогічних проєктів і за потреби прав на обʼєкти інтелектуальної власності.

Інститут опублікував перелік рекомендованих до співпраці інституцій на випадок, якщо партнера ще немає. Це зручний стартовий список, хоча вибір ним не обмежений.

Що подається як доказ. Офіційний лист про намір співпраці від іноземного партнера є обовʼязковим. Підписаний договір, документи про бронювання місця проведення і тематико-експозиційний план бажані, і вони помітно посилюють заявку.

Країна має входити до переліку пріоритетних

Перелік такий: Польща, Німеччина, Франція, Велика Британія, Словаччина, США, Нідерланди, Литва, Південно-Африканська Республіка, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Індонезія, Угорщина.

Інститут залишає за собою право підтримати проєкти і в інших країнах, виходячи з обставин. Але планувати варто під перелік: проєкт у країні поза ним потребує окремого обґрунтування, якого конкурсна форма не передбачає.

Тема і дата старту

Проєкт має представляти українську фотографію або відповідати наскрізним темам діяльності інституту. Їх шість: війна Росії проти України; відновлення і майбутнє України; громадянське суспільство як основа державності; Крим і кримські татари; деколонізація культури та реапропріація культурного надбання; знакові постаті, явища та події.

Реалізація починається не раніше 1 березня 2027 року. Проєкт може стартувати й пізніше, обмежень щодо строку завершення немає. Тобто від подачі до старту проходить щонайменше чотири місяці, і це варто закласти в домовленості з майданчиком.

Пакет документів і технічні деталі подачі

Документи надсилають електронною поштою на адресу, вказану в оголошенні інституту, не пізніше 1 листопада, 23:59 за київським часом.

• заповнена та підписана форма конкурсної заявки і форма кошторису;
• копія статуту або витягу з нього, що підтверджує повноваження підписанта, плюс реєстраційні документи;
• підтвердження міжнародного партнерства: обовʼязково офіційний лист про намір, бажано підписаний договір, бронювання майданчика, тематико-експозиційний план, ліцензійні договори;
• підтвердження досвіду аналогічних проєктів у довільній формі: посилання на реалізовані проєкти, копії договорів, рекомендаційні листи;
• підписана довідка про відсутність контактів із представниками держави-агресора, Білорусі та Ірану;
• підписана заява-гарантія щодо прав на обʼєкти авторського права.

Технічне обмеження, яке ламає заявки. Усі файли надсилають у форматі PDF, і обсяг кожного файлу не повинен перевищувати 1 мегабайт. Для документа з портфоліо або з експозиційним планом це означає, що зображення доведеться стискати заздалегідь.

Уся інформація подається українською мовою або з перекладом українською. Кожну секцію заповнюють без перевищення кількості знаків, зазначеної у формі.

Шість критеріїв оцінювання

Положення про конкурс описує методику докладно в розділі 5. Стисло критерії такі:

• відповідність місії Українського інституту та його стратегії на 2026-2030 роки;
• якість кураторської концепції та актуальність тем у контексті України і країни проведення;
• рівень інституційного партнера за кордоном;
• потенціал проєкту до розбудови довготривалої співпраці;
• комунікаційний потенціал проєкту;
• обґрунтованість витрат.

Що читати між рядків критеріїв

Формулювання критеріїв тут незвично конкретні, і в трьох місцях вони прямо називають те, за що заявки втрачають бали.

Двосторонність замість презентації

Критерій відповідності місії вимагає, щоб проєкт був спрямований на розвиток міжнародної співпраці, обмінів і діалогу. Одностороннє представлення України за кордоном оцінюється нижче. Тобто заявка в логіці «ми привеземо українське мистецтво і покажемо його» слабша за заявку, де обидві сторони щось отримують.

Українська сторона має бути куратором

У критерії довготривалої співпраці записано, що український партнер повинен мати достатню субʼєктність: прямий вплив на концепцію і представлення в архітектурі проєкту на рівні кураторів. Роль консультанта або виконавця цьому критерію не відповідає.

Дзеркальна вимога до закордонного партнера: він має робити суттєвий внесок на концептуальному, адміністративному та комунікаційному рівнях. Майданчик, який просто надає приміщення, цей критерій не закриває. Це варто узгодити з партнером до написання заявки, бо переписати роль у тексті без зміни домовленостей неможливо.

Комунікація без експлуатації віктимності

Найпряміше формулювання в усьому переліку: комунікаційна стратегія проєкту не повинна екзотизувати та експлуатувати тему віктимності України, натомість має сприяти кращому розумінню України за кордоном і підсилювати її субʼєктність.

Для практики це означає перегляд формулювань у комунікаційному плані. Опис виставки, побудований навколо страждання й співчуття, суперечить прямо записаному критерію, навіть якщо тема проєкту стосується війни.

Ще одна практична деталь. Усі заявники отримають лист-підтвердження, а далі команда контактує лише з переможцями. Інститут залишає за собою право не обрати жодного проєкту. Оголошення результатів заплановано на січень.

Український інститут працює за кількома програмними напрямами, і Visualise це довгострокова програма з регулярними циклами. Тож навіть якщо цього циклу ви не встигаєте, сторінку варто тримати в закладках: наступний прийом відкриється з подібними умовами.