Програма Горизонт Європа – найбільша грантова програма Європейського Союзу, яка підтримує інновації та творчі розробки талановитих і здібних науковців із держав Європейського Союзу та асоційованих країн. Інформацію про відкриті конкурси програми за різними напрямками можна знайти на спеціальному порталі Funding and Tenders Opportunities. Водночас тут Ви можете ознайомитися із вимогами Конкурсу, переліком результатів, що мають бути досягнуті, аби проєкт отримав фінансування, шаблонами документів, які необхідно буде підготувати перед надсиланням заявки. Бюджет програми на 2021–2027 роки складає 95,5 млрд євро. Передбачена сума дозволить раціонально та об’єктивно розподілити грантові кошти серед найдостойніших науково-інноваційних проєктів та новостворених консорціумів на конкурсній основі.
Грант – це безповоротна фінансова допомога, яка надається заявникам (грантерам) на конкурсній основі на визначений період, яка має на меті реалізацію наперед визначених завдань, які описуються в проєктній пропозиції (проєкті), що подається до відповідного грантодавця (того, хто виділяє кошти) за встановленими правилами отримання фінансування.
Для більшості країн ЄС, які мають державне фінансування науково-технічних проєктів, можливість додатково отримати грантові кошти в межах програми Горизонт Європа, вважається престижним досягненням. Чимало зусиль до залучення грантового фінансування прикладають саме заклади вищої освіти та наукові установи, що дозволить їм отримати нові можливості для створення консорціумів, пошуку партнерів та освоєння нових технологій дослідження й аналізу.
Для того аби перемогти в конкурсі і отримати фінансування від Європейської комісії, необхідно переконати експертів, які будуть оцінювати вашу проєктну пропозицію, що серед усіх проєктів, поданих на відповідний конкурс, саме ваш проєкт варто підтримати. Для цього, при підготовці проєктної пропозиції, потрібно враховувати, що евалюатори (evaluators), які оцінюватимуть ваш проєкт, можуть не бути вузькопрофільними експертами у вашій галузі, а тому не потрібно перенасичувати свій проєкт термінологією та посиланням на спеціалізовану літературу, що ускладнює розуміння змісту самого проєкту, а відповідно знижує шанси на перемогу. А от наявність графічних матеріалів та схем, які візуально пояснюють основні ідеї та інноваційні підходи, що будуть використані у проєкті, є важливим атрибутом переможного проєкту.
Підготувавши понад 30 проєктних заявок та провівши консультації для більше ніж 100 осіб на різні конкурси програми Горизонт Європа, можемо визначити кілька найтиповіших помилок, які допускають апліканти, коли починають підготовку проєктної пропозиції на конкурси грантової програми, а також, враховуючи наш досвід проєктної діяльності, наведемо деякі рекомендації, як їх можна уникнути.
Помилка 1. Неправильно вибраний конкурс програми
По назві конкурсу не завжди можна визначити, чи він дійсно Вам підходить, тому слід ознайомитися із конкурсними вимогами, у яких є опис тих завдань, на які націлений відповідний конкурс програми. Для прикладу, якщо назва конкурсу «Створення 2D матеріалів для підвищення ефективності фотонних приладів», то прочитавши назву, може скластися думка, що планується підтримка проєктів, де можна створювати будь-які матеріали, що будуть підвищувати ефективність фотонних приладів. Проте, якщо детально прочитати завдання та заплановані результати, на які мають бути націлені подані проєкти, то можна побачити, що матеріали мають бути створенні на основі графену, а фотонні прилади мають визначений діапазон застосування з чіткими обмеженнями. Відповідно, якщо пропонувати проєкт, який може бути інноваційним за своїм задумом, але не відповідати встановленим вимогам – його можуть просто залишити без розгляду або ж оцінити низькими балами, як такий, що не відповідає завданням конкурсу.
Інший важливий момент, який може бути опущений при виборі конкурсу, це необхідний рівень технологічної готовності продукту (TRL рівень), якого проєкт має досягнути в кінці. Як відомо, існує 9 рівнів технологічної готовності (див. рис. 1), де TRL1 – сформовані основні принципи роботи, TRL2 – сформульована концепція технології, TRL3 – експериментальне підтвердження, TRL4 – валідація технології в лабораторії, TRL5 – валідація технології у відповідному середовищі, TRL6 – демонстрація в релевантному середовищі, TRL7 – демонстрація в операційному середовищі, TRL8 – система завершена та підтверджена, TRL9 – система підтверджена в операційному середовищі.
Рис. 1. Зв’язок між різними варіантами трактування рівня технологічної готовності (TRL)
Все частіше, у вимогах конкурсів програми Горизонт Європа, проєкти мають завершуватися на рівні TRL5, а відповідно, якщо ви подаєте проєкт, де передбачається перевірка гіпотез та верифікація результатів (фундаментальні роботи), то не зважаючи на інноваційність вашого проєкту, він буде відхилений, оскільки фінальний продукт проєкту має бути у формі розробленого та виготовленого лабораторного прототипу, а не лише верифікація роботи алгоритму чи методу як на початкових рівнях TRL.
Відповідно, перш ніж розпочати роботу над проєктною пропозицію, необхідно перевірити, чи профіль вашої діяльності та завдання проєкту, відповідають тим, що мають бути в проєкті, які підлягають фінансуванню грантовою програмою, а також, чи TRL рівень вашої розробки відповідає тому, який встановлений у вимогах конкурсу.
Помилка 2. Неуважне ознайомлення з умовами конкурсу
Ще одна із дуже розповсюджених помилок, це неуважне прочитання умов подачі проєкту, а точніше сказати – ігнорування чітких умов подачі проєкту та тих завдань, які мають бути виконані у проєкті. Розглянемо два підходити для підготовки проєкту для вирішення тих завдань, які передбачені в умовах конкурсу: Bottom-Up (знизу вверх) та Top-Down (зверху вниз). Підхід Bottom-Up базується на тому, що на основі запланованих завдань, які будуть реалізовані учасниками проєкту, буде отримано нове інноваційне рішення, що матиме важливий вплив на сучасну науку та техніку, проте результат такого відкриття наперед не можна передбачити. Тоді як підхід Top-Down базується на тому, що вже є визначені конкретні завдання до покращення, а ми маємо придумати підхід, що дозволить вирішити поставлені завдання. Підхід Bottom-Up більше застосовується в проєктах типу MSCA, СSA, тоді як підхід Top-Down є основою для проєктів типу RIA / IA.
Дуже часто у проєктах типу RIA, для прикладу, потрібно показати підвищення ефективності використання лазерних діодів відповідного класу та діапазону на 17% (має бути виконано конкретне завдання для покращення). В межах проєктної пропозиції, група науковців пропонує перелік завдань для розробки нового лазера з підвищеною ефективністю (виконання нових завдань, які вірогідно можуть призвести до подібного покращення). Проте, незважаючи на всю інноваційність нового пропонованого проєкту і завдань в ньому, такий проєкт не буде підтримано, оскільки в умовах конкурсу чітко вказано, які умови мають бути виконані та на вирішення яких завдань має бути націлений проєкт, що отримає фінансування.
Відповідно, для того аби мати можливість подати проєкт, який зможе отримати фінансування, не потрібно переконувати себе чи грантодавця, що ваша ідея цікавіша чи інноваційніша, треба чітко слідувати вимогам конкурсу, або ж знайти інший конкурс, умови якого дозволять вашому проєкту отримати фінансування, а результати його виконання матимуть максимальний вплив на науково-технічну спільноту та суспільство загалом.
Помилка 3. Нечітке та незрозуміле формулювання цілей і завдань проєкту
Кожен науковець, який проводить інноваційні науково-технічні дослідження, вже за своїми задатками геніальний новатор. А як ми знаємо, генії та їх вчинки, часто бувають незрозумілі більшості людям, а їхні винаходи – недооцінені вчасно. Відповідно, для того аби сучасники змогли оцінити весь потенціал запропонованих ідей вашого нового проєкту, необхідно висловлювати їх раціонально та конкретно. Дуже часто, маючи на меті свою ідею для проєкту, науковець намагається описати все, що приходить йому в голову для вирішення певного завдання, ще і в такий спосіб, що важко ідентифікувати головну ідею проєкту, чи навіть другорядні цілі, які мають бути досягнені у проєкті. Один із таких аргументів від науковців, що і так з описаного тексту із великою кількістю термінології, можливо, формул, можна з описаного зрозуміти, про що суть проєкту, та які цілі мають бути досягнені.
Відповідно, для того аби полегшити роботу евалюатора, треба максимально чітко формувати цілі та завдання проєкту, по можливості виділяти окремо в проєктній пропозицій, та максимально лаконічно і без зайвих аналогій описувати суть роботи. Важливо пам’ятати, що під час оцінки проєктних пропозицій, кожен евалюатор має декілька годин аби прочитати проєктну пропозицію, виставити бали та написати коментар до кожного балу. А очевидно, не матиме часу аби дуже глибоко вникати у суть проєкту, переходити за посиланнями, придумувати, що там може бути цікаво ще, а буде керуватися головними тезами, які ви ж самі структуровано представите в проєктній пропозицій, створивши евалюатуру чітку картинку реалізації проєкту. Якщо вдасться таке зробити, то ви станете ще на один крок ближче до перемоги.
Помилка 4. Недостатній опис учасників проєкту
Ідеальна модель підготовки проєктної пропозиції, коли збираються однодумці-експерти за темою проєкту з різних країн (партнери) і спільно готують завдання до виконання, враховуючи сильні та слабкі сторони кожного учасника, розподіляють відповідні людино-місяці участі в проєкті в залежності від представленого партнером особового складу, планують розподіл завдань відповідно до опису кожної частини проєктної пропозиції. Проте, такі ідеальні моделі співпраці зустрічаються вкрай рідко. Доволі часто написання проєктної пропозиції лягає на плечі когось одного, здебільшого координатора. Як результат, не володіючи інформацією про діяльність та здобутки партнера, у проєктній пропозиції буде відсутній детальний опис партнера та його компетенцій, або він буде дуже обмеженим. Евалюатори можуть врахувати це як слабку сторону проєкту і знизити бали.
Для того аби не втрачати бали, вийдіть на зв’язок з партнерами заздалегідь та попросіть їх надати про себе та свою організацію необхідну інформацію. У разі відсутності такої інформації від партнера, рекомендовано знайти необхідну інформацію з відкритих інтернет-джерел самостійно, аби показати внесок кожного із партнерів та окреслити можливості для реалізації проєкту. Для цього вже можна залучити когось із членів своєї наукової групи або серед залучених в підготовку проєктної пропозиції осіб.
Помилка 5. Надмірна кількість завдань для одного учасника проєкту
На практиці, дуже часто координатор проєкту, намагається взяти на себе більшу частину завдань, як той, хто повністю розуміє особливості виконання проєкту, та потенційно може мати достатню кількість людей і обладнання, аби виконати проєкт. Проте, в більшості проєктів програми Горизонт Європа, має бути створений консорціум учасників, які спільно повинні виконувати поставлені завдання в проєкті. Крім того, ще згідно вимог більшості конкурсів, на одного учасника не може припадати більше 40% бюджету проєкту.
У Європейській комісії активно слідкують за дотриманням розподілу ресурсів та затраченого часу для роботи над проєктом, відповідно, евалюатори не рідко дають зауваження, що більшу частину завдань проєкту виконує одна організація, а запропонований консорціум може мати ознаки фіктивного, якщо учасники не залучені до виконання завдань проєкту у значній мірі.
Для того аби уникнути зменшення балів, важливо правильно ідентифікувати сильні сторони своїх партнерів і описати їх у проєкті, а також відповідно делегувати їм такі завдання, які корелюють з профілем їх професійної діяльності. І пам’ятайте, що необхідно дотримуватися розподілу людино-місяців участі у проєкті для усіх учасників консорціуму.
Помилка 6. Короткий та формальний опис поширення результатів проєкту
Для більшості науково-педагогічних працівників, які залучені в підготовку проєктних пропозицій на програму Горизонт Європа, питання поширення результатів їхнього проєкту обмежується публікаціями статей у журналах з хорошим імпакт-фактором, написанням патенту, виступами на конференціях та можливо проведенням 1-2 воркшопів для учасників проєкту. Проте Європейська комісія має на це свою думку, і навіть в аплікаційній формі, присвячено цілий розділ Impact, де необхідно надати детальний опис поширення результатів та як запропонований план поширення результатів вплине на обізнаність цільових аудиторій проєкту про результати проєкту, як наукові так і соціальні.
Відповідно, аби не втрачати бали на цій частині проєкту, в плані поширення результатів проєкту, необхідно чітко ідентифікувати, який результат проєкту ми плануємо отримаємо, що ми для цього будемо робити, хто наша цільова аудиторія та який очікуваний результат такого виконання (кількісні показники). Аналогічно, необхідно визначити план для комунікаційних активностей, де описати дії по поширенню результатів проєкту для широкої аудиторії (розробка та поширення роздаткових матеріалів, відеосюжети про проєкт та учасників, створення і ведення соціальних мереж тощо. І звісно не забувати про науковий, соціальний та економічний ефект від впровадження вашого проєкту, які також мають бути детально описані з конкретними фактами і сферами застосування, а не формально.
Помилка 7. Відсутність опису використання практик відкритої науки та FAIR принципів
Починаючи з 2021 року в програмах Горизонт Європа активно впроваджуються практики відкритої науки, які передбачають, що інформацію про результати проєкту та доступ до опублікованих даних зможуть отримати усі бажаючі на безоплатній основі. Для цього Європейська комісія виділяє можливості створення окремих статей витрат у проєкті, а детальний план для таких заходів дозволить максимально ефективно поширити основні результати серед широкої аудиторії. Проте, за своєю особливістю, науково-технічні працівники мають тенденцію до того, аби такі дані не поширювати завчасно, і переважно, обмежуються публікацією статті в журналі, що явно недостатньо аби надати максимальний доступ до отриманих даних та результатів проєкту.
Для того аби проєктну пропозицію оцінили, у вас має бути присутній детальний опис практик відкритої науки для вашого проєкту (план управління даними (DMP), чітко визначені типи даних, які однакові для усіх учасників, спосіб для їх обміну і поширення, репозиторії для розміщення препринтів на наукові роботи (Zenodo, OpenAIRE), а також для розміщення програмного коду (GitHub), доступ до відкритих даних та результатів проєкту). Крім того, треба описати як принципи FAIR будуть дотримані в проєкті: ідентифікувати типи та формати даних, де вони будуть зберігатися, умови, на яких до них будуть доступатися, та хто за це відповідатиме (під час проєкту та після завершення), як дані можуть бути перевірені, за який кошт будуть розміщуватися дані, та які гарантійні умови збереження даних і їх достовірності.
Помилка 8. Неправильно складений бюджет проєкту
Ми так довго і наполегливо намагаємося підготувати проєкту пропозицію, аби залучити фінансування, але коли переходимо до формування бюджету проєкту, то дуже часто апліканти допускаються різних помилок, які впливають на зниження балів, або навіть обумовлюють дискваліфікацію проєктної пропозиції на етапі оцінювання. Найтиповіші помилки – це відсутність опису щодо використання коштів (наприклад, передбачено 30 тис. євро на матеріали для вимірюванням, але не деталізовано, що це за матеріали), або фінальний бюджет проєкту, який заповнюється онлайн у системі при подачі, не узгоджується із наданими деталізованими поясненнями для кожного учасника, на що мали би бути використані кошти. Часто таке буває, коли іде декілька ітерацій змін бюджету і забувається врахувати останні виправлення, або ж неправильно додали різні категорії бюджетних витрат.
Для того аби на технічній експертизі проєкту вашу заявку не відкинули, необхідно перевіряти заявлений бюджет проєкту із тими завданнями, які є описані у проєктній пропозиції, а також чи вони відповідають вимогам конкурсу. Для прикладу, якщо максимальна сума закупівлі обладнання 500 тис. євро, а ви вказали 720 тис. євро, – такий бюджет є неправильний і є підставою для дискваліфікації проєктної пропозиції. Крім того, необхідно перевірити, чи фінальний бюджет проєкту відповідає сумі деталізованих бюджетів для кожного з учасників.
Помилка 9. Граматичні помилки в аплікаційній формі
Важко оцінити, наскільки грамотність формулювання своїх думок є важливим навиком. А ще складніше, наскільки грамотність опису своїх думок на папері може вплинути на фінальний результат оцінки евалюаторами. Всі проєктні пропозиції, що подаються на конкурси програми Горизонт Європа, заповнюються англійською мовою, яка для більшості аплікантів, не є рідною мовою. Відповідно, дуже часто зустрічаються такі випадки, коли намагаються використати застосунок Google Translate, як єдиний інструмент на шляху до бажаної перемоги. Однак його використання може спричинити некоректний переклад змісту слів у реченні, а як результат – змінити його суть.
Для того аби не отримати від евалюаторів зауваження про низький рівень володіння англійською мовою, рекомендовано залучати в команду професійного перекладача за профілем вашої діяльності, який зможе перекласти та вичитати заявку. Також, рекомендовано залучати партнерів або колег із інших закладів, які володіють англійською на високому рівні, та зможуть перечитати заявку і при необхідності зробити відповідні корекції. А також, використовуйте сервіс Grammarly, який дозволить контролювати правопис слів, розстановку артиклів та правильну структуру речень.
Висновки
Підсумовуючи, хотілося б процитувати китайського філософа Лао-Цзи «Подорож довжиною в тисячу миль починається з першого кроку». Вірю, що ви вже розпочали свою подорож у світ підготовки гратів і впевнено крокуєте до свого першого гранту у межах програми Горизонт Європа. Підготувати проєктну пропозицію та перемогти з першого разу в конкурсах програми Горизонт Європа є доволі складним завданням. Свій перший грант, ще за програмою Горизонт 2020, наша команда виграла у 2017 році, після того як три роки поспіль подавали заявку на один і той ж конкурс, враховували зауваження експертів та надсилали оновлений проєкт знову. Далі було вже легше і нові перемоги, вже навіть у грантовій програмі Горизонт Європа, були очікуваними, але найбільше запам’ятовується перший проєкт, що отримав грантову підтримку. Врахування вищеописаних помилок на етапі підготовки проєктної заявки зекономить вам трохи часу і ви набагато швидше подолаєте свій шлях до першого профінансованого програмою Горизонт Європа проєкту.